"Відносини, як кардіограма": Кіра Рудик охарактеризувала головні проблеми у взаєминах України і Польщі

Україна ще не має справжнього, довготривалого досвіду добрих партнерських відносин з іншими країнами. Але зараз такий досвід у нашої держави з'являється – і ми навчаємось відстоювати свої інтереси так само, як це роблять наші партнери. Зокрема, Польща.

Відео дня

Так для OBOZ.UA прокоментувала взаємини України і Польщі народна обраниця, голова партії "Голос" та віцепрезидентка Альянсу лібералів і демократів за Європу Кіра Рудик. Вона пригадала жарт голови держави Володимира Зеленського з приводу відносин наших країн.

"Хочу процитувати нашого президента: він сказав, що наші відносини з Польщею зараз як кардіограма – то вгору, то вниз, але головне, щоб не лінія посередині. Я думаю, він жартував, але це правда", – зазначила депутатка.

Той факт, що з набуттям досвіду партнерських відносин Україна буде відстоювати свої інтереси, не означає розриву відносин, зауважила пані Рудик.

"Це не буде означати, що хтось гарний, а хтось поганий. Можна мати стратегічного партнера, з яким не обов'язково погоджуватися з усіх питань. Можна мати дуже чіткі лінії, по яким проходять певні конфліктні моменти, і це не кінець світу, а просто певний розвиток відносин", – запевняє народна обраниця.

Серед проблем у взаєминах України і Польщі дві найголовні. Перша – це

Волинська трагедія

На думку пані Рудик, це історичне питання в Польщі з 2016 року "стало надзвичайно політизованим".

"Зараз це питання, яке об'єднує все польське суспільство. Там фактично немає політичної сили, яка б виступала з іншою позицією, окрім загальної позиції польського уряду (яка у тому, що Волинська трагедія – це був геноцид і він потребує розслідування), – зауважила депутатка.

Але позиція України в цьому питанні непохитна: ми не можемо говорити про те, хто більше винен. Ми можемо говорити тільки про те, що вирішення питання пам'яті жертвам цих трагедій може бути виключно спільним. Бо для України питання Волинської трагедії – це одне з трагічних питань нашого минулого, а в Польщі це питання національної єдності.

"Інститут національної пам'яті вже визначився з тим, що в наступному році будуть дозволені певні кроки щодо ексгумації в Рівненській області. Це якраз те, чого Польща вимагає. Можливо, не у тому об'ємі, в якому вони це хочуть, але кроки будуть зроблені", – запевняє пані Рудик.

Не визначая, "хто більше винен, хто більше родичів втратив та більше крові пролив", ми разом вшановуєм пам'ять жертв цієї трагедії. Це позиція України.

"Навряд чи ми змусимо польське суспільство погодитися з українською точкою зору. Але й ми не маємо погоджуватися з тим, як цю ситуацію бачить Польща. Ми можемо знайти вирішення проблеми, яке не буде таким болючим для обох сторін, це абсолютно точно", – впевнена народна обраниця.

Питання аграрного сектору

Протести на українському кордоні, як нагадала пані Рудик, почались перед польскими виборами. Тобто, знову ми маємо справу з питанням, яке було політизовано. На жаль, як вважає депутатка, Україна припустилася помилки, додавши до політичного і економічного ще емоційний пласт.

"Українське керівництво звернулося до Брюсселю замість того, щоб іти по двостороннім українсько-польським відносинам. І це також створило ще один емоційний шар в тому, яким чином вирішуються взагалі такі питання між країнами-сусідами в Європейському Союзі", – пояснила пані Рудик.

За її визначенням, є кілька варіантів вирішення проблеми, і "всі вони так чи інакше потихеньку працюють". Наприклад, перенаправлення українського зерна через румунський кордон.

"Тут вже питання, скільки Польща втратила на тому, що зерно йшло таким чином. І інше питання – які механізми потрібно зробити, щоб українські виробники не продавали зерно всередині Польщі. Бо проблема була в тому, що зерно, яке мало йти через Польщу транзитом, врешті-решт опинялось всередині Польщі і руйнувало внутрішній польський ринок", – нагадала депутатка.

Проте це проблема не тільки України, і її не вирішити протестами.

"Це вирішується взаємодією двох держав на різних рівнях, президентів, прем'єр-міністрів, на рівні контролю на кордоні, на рівні дотації з Брюсселю і так далі. І зараз ці рішення вже приходять, а в процесі європейської інтеграції будуть ще певні напрацювання", – зауважила пані Рудик.

Народна обраниця нагадала й підкреслила: Україна і Польща є конкурентами, в тому числі у виробництві зерна. Тобто, простого рішення не буде.

"Але можливо компромісне рішення, де всі будуть помірно працювати в рамках правил, про які ми всі разом домовимося", – запевнила народна обраниця.

Головне, як резюмує пані Рудик, "прийняти і завжди пам'ятати, що не дивлячись на те, що ми з Польщею є дуже близькими союзниками, ми також є економічними конкурентами". Це аж ніяк не стане на заваді нашим відносинам.

Як повідомляв OBOZ.UA, польский міністр закордонних справ Радослав Сікорський запропонував тимчасово окупований Росією Крим передати під мандат ООН. Це нібито потрібно для підготовки, в його розумінні, чесного референдуму.

У МЗС України відреагували на ідею передати Крим під мандат ООН. У відомстві наголосили, що територіальна цілісність України не може бути предметом для обговорення чи компромісів. Крим – це Україна, тому будь-які пропозиції на тему якогось іншого статусу півострова є неприйнятними.

У Меджлісі кримськотатарського народу також різко відреагували на висловлювання Сікорського щодо передачі Криму під мандат ООН. Голова Меджлісу Рефат Чубаров назвав такі заяви "неприпустимими та цинічними".

Після цього Сікорський роз’яснив свою пропозицію щодо Криму. За його словами, ця ідея була висловлена в межах гіпотетичної дискусії.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!