УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Виграно битву, але не війну: ЄС знайшов тимчасову "протиотруту" від антиукраїнського вето Орбана

5 хвилин
219,3 т.
Виграно битву, але не війну: ЄС знайшов тимчасову 'протиотруту' від антиукраїнського вето Орбана

Європейцям урвався терпець стосовно політики Угорщини та її прем’єр-міністра Віктора Орбана.

Відео дня

Сталося це після того, як йому запропонували відмовитися від участі в діяльності на підтримку України в обмін на те, що Будапешт не накладатиме вето на рішення інших держав, які допомагають українцям під егідою ЄС. Мовляв, ваші гроші не будуть використані для підтримки України, як ви того і бажаєте, тільки більше не заважайте. Але Угорщина відмовилася та погрожує й надалі гальмувати допомогу.

Зважаючи на це, Євросоюз розробив механізм, який дозволить обійти орбанівське вето на купівлю озброєнь для України за рахунок доходів від заморожених активів РФ.

Будапешт блокує виділення фінансів з Європейського фонду миру, з якого компенсують вартість наданої Україні військової допомоги, мотивуючи це тим, що Україна внесла угорський OTP Bank – найбільший банк країни – до переліку спонсорів війни. На торішньому грудневому саміті ЄС, коли головними питаннями були офіційне запрошення України до переговорів щодо вступу в ЄС і 50 млрд євро економічної допомоги, серед лідерів 27 країн-членів лише Орбан виступав категорично проти. Тоді вдалося оминути цю перепону лише у питанні переговорів, а така необхідна нам допомога затрималася.

На саміті Євросоюзу у січні цього року, тільки через погрози "боляче вдарити" по економіці Угорщини, якщо Орбан і цього разу накладе вето на допомогу Україні, таки вдалося ухвалити рішення стосовно пакета на 50 млрд євро.

Про те, як саме Європейський Союз вирішує проблему угорського вето, – у матеріалі OBOZ.UA.

Коли урвався терпець – знайшли лазівку

Угорщина виступає проти того, щоби 27 країн блоку колективно надавали військову підтримку Україні. Через саботаж Будапешту міністри ЄС не змогли погодити сім правових актів, потрібних для розблокування коштів Європейського фонду миру (більш як шість мільярдів євро), які передбачається спрямувати на військову допомогу Україні.

"У нас все ще є одна країна, яка блокує використання приблизно шести мільярдів євро. Зараз ми працюємо над шляхами подолання та обходу цих ускладнень, які ми маємо вже півтора року", – заявив глава європейської дипломатії ЄС Жозеп Боррель. Він вважає, що позиція Будапешту "якось пов'язана зі зв'язками, які він має з Росією".

Нарешті зрозумівши це і те, що Орбан зважає лише на фактор сили та примусу, Євросоюз розробив механізм, який дозволить обійти угорське вето на купівлю озброєнь для України за рахунок доходів від заморожених активів РФ. Зазначається, що механізм обходу вето буде "складним, як і будь-яке юридичне рішення, але дієвим".

Юридичний обхідний шлях угорського вето, який сьогодні обговорюють у ЄС, також матиме вирішальне значення для завершення угоди країн G7 щодо кредиту у 50 мільярдів доларів для України під заставу відсотків від заморожених коштів РФ. Розроблений обхідний шлях, найімовірніше, дозволить "не помітити" Угорщину й Орбана, аби гарантувати виплату кредиту.

Вже є перший транш допомоги в обхід Угорщини

Міністри іноземних справ Євросоюзу на зустрічі 24 червня ухвалили рішення виділити перший транш військової допомоги Україні розміром 1,4 млрд євро, отриманий за рахунок доходів від заморожених російських активів.

Юридична служба Ради Європи заявила, що тепер Угорщина не зможе заблокувати ці платежі, оскільки раніше вона утрималася при голосуванні про створення фонду.

За словами представників ЄС, вето Угорщини також можна обійти, оскільки гроші у фонд надходять не від європейських платників податків.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто вже звинуватив уряди інших країн у військовій істерії та в тому, що вони ігнорують волю своїх народів. Він повідомив, що Будапешт має намір пропрацювати правові можливості оскаржити це рішення ЄС. Тобто боротьбу не закінчено, орбанівці й надалі намагатимуться загальмувати українську допомогу, граючи на користь Кремля.

Угорщина головує у ЄС – це недобре

Угорщина перебере на себе ротаційне головування у Раді ЄС 1 липня. Це означає, що Будапешт шість місяців визначатиме пріоритети політики Євросоюзу, отримавши додаткові важелі впливу на формування порядку денного.

Хоча Віктор Орбан і оголосив завершення "військового конфлікту" в Україні одним із пріоритетів під час головування його країни в Раді ЄС, поки в угорському порядку денному на найближчі пів року немає жодного пункту на підтримку України. Про це заявив представник Угорщини при ЄС Балінт Одор. На запитання, чого варто очікувати щодо Росії, яка й надалі веде війну проти України, а також у сфері допомоги Києву, Одор відповів, що Будапешт буде "уважно стежити за розвитком подій і вносити до порядку денного всі аспекти за необхідності, але основний пріоритет Угорщини під час майбутнього головування – протидія нелегальної міграції".

Також, за словами Одора, Будапешт як голова Ради ЄС, ставить перед собою завдання "збалансувати" процеси розширення союзу на тлі прискореної процедури надання статусу кандидата Україні та Молдові. Що це означає, важко зрозуміти, але навряд щось позитивне для України. Адже, наприклад, офіційні особи ЄС очікують, що переговори по суті розпочнуться вже під час головування Польщі, яка заступає з 1 січня 2025 року – саме через антиукраїнську позицію Угорщини.

Орбан має зрозуміти – жарти скінчилися

"Розробка механізму протидії угорському вето дійсно свідчить про те, що ЄС уже набридло піддаватися на постійний шантаж Угорщини, тобто це не може продовжуватись нескінченно. На превеликий жаль, Орбан цинічно використовує той факт, що рішення у ЄС приймаються одностайно, адже дуже складно подолати право вето в ЄС. Але якщо вже знаходять такі механізми протидії, це позитивний сигнал. Це намагання поставити Угорщину в певні рамки, аби вона не шкодила інтересам Євросоюзу та України", – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.

На думку Олександра Мережка, небезпека для Угорщини й Орбана через його антиукраїнську та антиєвропейську політику зростає. Адже якщо нові методи впливу не матимуть ефекту, Євросоюз може піти на більш серйозні кроки.

"Так, стаття 7 договору ЄС передбачає припинення повноважень країни, яка порушує принципи та засади Європейського Союзу. І цими нормами цілком можуть скористатися, адже майже усі країни Союзу виступають проти нинішньої політики Угорщини. Тож призупинення членства чи навіть виключення – цілком можливий розвиток подій. Орбан усе це чудово розуміє та, звісно ж, боїться, тому хоча й буде продовжувати свій дешевий шантаж, але до певної міри. Адже терпіння до його дій у ЄС уже вичерпалося. Звичайно, такі дії – це далека перспектива, але, зважаючи, що проти Орбана й Угорщини вже застосовують більш радикальні заходи, в майбутньому все можливо, якщо ця країна не змінить свого ставлення до політики ЄС та до України", – зазначає Олександр Мережко.

Те, що Угорщина шість місяців головуватиме у ЄС, – не так і страшно. Як пояснює Мережко, у формуванні порядку денного Євросоюзу велику роль відіграє Європейська комісія, позитивно налаштована до України.

"Так, звісно, певна загроза все ж існує, адже, наскільки я розумію, Угорщина може в порядку денному ставити черговість питань та ініціювати їхній розгляд, але вона не матиме монополії на формування порядку денного. І це добра новина. Тобто не буде такого, що якесь питання не подобається Орбану – й Угорщина зможе його заблокувати", – зазначає Олександр Мережко.