Вирішується майбутнє не лише України: чи зробить Байден історичні кроки після зустрічі з Зеленським
Україна повністю підготувала власний план перемоги, заявив президент України Володимир Зеленський. "Жодної неможливої речі там немає", – підкреслив він. За його словами, про жодне "заморожування" лінії фронту йтися не може (раніше про начебто цю частину плану писала низка західних ЗМІ).
Британська газета Times припускає, що Володимир Зеленський під час переговорів добиватиметься від американського лідера Джо Байдена позитивних рішень щодо чотирьох ключових пунктів: про надання західних гарантій безпеки, аналогічних угоді про взаємну оборону під час членства в НАТО; продовження операції України в Курській області; про надання "певної" сучасної зброї та дозволу на її застосування по території РФ; про чітку міжнародну фінансову допомогу для економіки України. Крім того, Зеленський має намір вимагати від Байдена "гарантій безпеки" для України, які не дозволять змусити країну до невигідної мирної угоди в разі перемоги на президентських виборах у США Дональда Трампа.
У США заявили, що в загальному ознайомилися з планом та вважають його практичним. Однак український президент не такий оптимістичний щодо цього питання.
"Якщо Байден відмовить, це призведе до тривалої та виснажливої війни з великою кількістю жертв, а Україна продовжить жити за "планом Б", – заявив Зеленський в інтерв'ю The New Yorker.
Під час прощальної зустрічі Зеленського з президентом Байденом Україні також важливо зрозуміти ще кілька речей. Наприклад, що саме чинна адміністрація зможе зробити в останні місяці каденції Байдена, а це 4 місяці, що для війни дуже великий строк. Так, адміністрації вдалося проштовхнути пакет допомоги Україні у розмірі 60 мільярдів доларів, що достатньо для підтримки на певний час, але такі обсяги фінансування навряд чи збережуться у майбутньому, незалежно від того, хто займе місце в Білому домі.
Тому варто зрозуміти, що саме адміністрація планує зробити, аби захистити Україну від майбутньої невизначеності? Чи є у неї довгострокові плани допомоги, які зможуть пережити політичні пертурбації? Що саме означає "максимально можливою мірою поліпшити стратегічне становище України в період до кінця терміну". Адже, з одного боку, Байден йде у відставку й нібито може собі дозволити певною мірою "що завгодно", але з іншого – він має допомогти Гарріс виграти президентські вибори, що може завадити зробити серйозні кроки, на які чекає Україна.
Про те, чого чекати від візиту Володимира Зеленського до США, – у матеріалі OBOZ.UA.
Практичний план
Володимир Зеленський заявив, що план перемоги, який він цього тижня представить президентові США Джо Байдену, потребує "сміливих кроків" партнерів уже цього року.
План, як стверджується, охоплює безпеку України, відносини з ЄС і НАТО, продовження військової та економічної допомоги, повоєнне відновлення й надання дозволу використовувати західну зброю великої дальності проти цілей на території Росії. Економічна складова – нарощування інвестицій у військове виробництво на території України, а також аудит санкцій проти Росії для збільшення їхньої ефективності. Військовий напрям – детальний перелік зброї та техніки, необхідної для перемоги над Росією, включно з ракетами великої дальності, наданими Штатами та Британією, та чіткі строки постачання. Політична складова документа – Україна самостійний гравець у геополітичному просторі, має право бути членом будь-якого альянсу, не звертаючи уваги "на вимоги будь-яких третіх країн". Зрозуміло, що йдеться про майбутнє членство України в НАТО й неможливість впливати на цей процес із боку РФ. Американці заявляють, що ознайомилися з загальними контурами плану та вважають його практичним.
"План перемоги – це місток до зміцнення України. Він може сприяти більш продуктивним майбутнім дипломатичним зустрічам із Росією. Без цього ми будемо жити так, як живемо зараз, і далі воювати", – сказав Зеленський.
При цьому Росія через офіційну представницю МЗС РФ Марію Захарову заявила, що на жодний "саміт миру" її представники не поїдуть, навіть якщо їх туди запросять. Росіяни як і раніше кажуть, що готові говорити про переговори тільки на основі "мирних пропозицій", а фактично ультиматуму про капітуляцію, що було озвучено російським диктатором Путіним перед початком першого саміту миру.
Після таких заяв новий український план по суті – підготовка до тривалої "війни на виживання". Адже Путін розраховує, що зможе довести Україну до виснаження та пересидіти невпевнені західні зобов'язання. Україна ж сподівається, що, розширюючи свої можливості й завдаючи все більших і більших втрат Росії, остання не зможе або не захоче продовжувати війну.
На те, що мирних переговорів найближчим часом не буде, тому Україні треба серйозно допомагати, натякає і міністр закордонних справ Британії Девід Леммі, який, виступаючи на конференції Лейбористської партії в Ліверпулі, заявив, що "військовий конфлікт в Україні триватиме у 2026 році й надалі". Він сказав, що труднощі та проблеми війни в Україні ставатимуть "глибшими та жорсткішими", особливо "наприкінці 2025 року, у 2026 році" й надалі. Принаймні так процитувала міністра газета The Guardian. У залі в цей момент був присутній ексголовком ЗСУ Залужний, який працює послом України у Британії. Він також виступив на заході й закликав Захід посилити постачання зброї Києву, а також почати збивати російські ракети над територією України.
Червоні лінії чи самообман?
Україна вже певний час вимагає від західних партнерів дозволу на удари вглиб Росії далекобійною зброєю. Останніми днями ця тема досягла піка свого обговорення. США все ще вагаються, чи надати можливість Великій Британії та Франції дозволити Україні використовувати ракети Storm Shadow для ураження стратегічних цілей у глибині Росії. Західні ЗМІ стверджують, що питання перебуває у фазі вирішення "із дня на день". Так чи інакше, але Джо Байден напередодні заявив, що поки так і не ухвалив рішення про зняття обмежень на удари американською далекобійною зброєю вглиб території РФ.
Припускають, що адміністрація Байдена нібито не хоче ставити під загрозу майбутнє перезавантаження відносин із Москвою, що все ще планує. По-друге, у Байдена, як це не смішно, є "жах перед російською ескалацією". Мовляв, подібні дії можуть втягнути США та Європу у прямий конфлікт із Москвою. Саме на це останніми днями активно натякав Володимир Путін. За словами диктатора, застосування західної зброї для цілей у глибині Росії означатиме пряму участь західних країн у війні. Він стверджує, що Україна не здатна застосовувати західну зброю великої дальності самостійно: для цього потрібні дані із західних розвідувальних супутників та польотні завдання, які, на його думку, можуть вносити "тільки військовослужбовці країн НАТО".
У Пентагоні також скептично ставляться до вирішення цього питання. У відомстві вважають, що наслідки таких ударів будуть обмеженими, а також через побоювання щодо власних запасів відповідних ракет, яких нібито "не так уже й багато".
Американці говорять: так, у минулому таке "брязкання зброєю" ні до чого конкретного не призводило і багато "червоних ліній" Путіна залишилися без відповіді. Чого варті лише Курська операція та F-16. Можливо, цього разу теж нічого не станеться, але є ймовірність, що тепер щось усе ж таки може трапитися.
Чого саме бояться у Вашингтоні, сказати важко. Адже вже й у Кремлі почали усвідомлювати, що світ перестав піддаватися на численні фантомні ядерні погрози, оскільки Україна та Захід постійно перетинають "червоні лінії" Москви.
Британці – за, німці – проти
На Заході відсутня єдина позиція щодо дозволу на удари по РФ. Локомотивом позитивного рішення для України є Британія. За останній час міністр закордонних справ Королівства Девід Леммі провів переговори в Парижі з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, а також із міністрами закордонних справ Франції, Німеччини та Італії. Відповідаючи на запитання, чи готова Велика Британія дозволити використання ракет Storm Shadow, Леммі сказав: "Переговори тривають, ми з нетерпінням чекаємо на зустріч із президентом Зеленським на Генеральній асамблеї ООН".
Британці організували певний тиск на Байдена. Так, п'ять колишніх міністрів оборони Британії та колишній прем'єр Борис Джонсон звернулися до очільника уряду Стармера із закликом зняти обмеження на використання ЗСУ ракет Storm Shadow для ударів по РФ. На їхню думку, таке рішення потрібно ухвалити навіть без погодження з боку США. Прем'єр-міністерка Данії Фредеріксен, яка досить сильно орієнтується на політику Британії, також заявила: обмеження для України на використання західних ракет по території Росії мають бути зняті, пропонує "припинити дискусію про "червоні лінії". Фредеріксен відкинула будь-які припущення про те, що дозвіл Україні використовувати західні ракети для завдання ударів по території Росії означатиме ескалацію і що це втягне у війну союзників Києва. Так само вважають президент Фінляндії Стубб і генеральний секретар НАТО Столтенберг, які заявили, що Альянс не буде частиною конфлікту, якщо його країни дозволять Україні бити по території Росії західною зброєю.
При цьому вже є один упевнений відмовник – канцлер ФРН Олаф Шольц укотре заявив, що, попри тиск, який на нього чинили, не погодиться на постачання Україні далекобійних ракет. Раніше українська влада неодноразово запитувала у ФРН ракети Taurus дальністю 500 км. Шольц, як і раніше, боїться йти попереду американців у будь-якому рішенні щодо допомоги Україні та все ще переймається через "страшну" відповідь Путіна. До цього додався ще й внутрішній порядок денний.
Політичні опоненти канцлера – ультраправі й ультраліві – "осідлали" тему протидії допомозі Україні під назвою "якщо українцям не передавати зброю – настане мир та буде зупинено світову війну". За прямої підтримки Кремля ці наративи добре зайшли певній частині німецького суспільства, особливо на східних землях. Зважаючи на вкрай низький рейтинг і вибори наступного року, Шольц, який і раніше не виказував рішучості, тепер має ще більше враховувати цей факт.
Чому дозвіл такий важливий?
Якщо після зустрічі з Зеленським позиція Байдена все-таки пом'якшиться, то навряд чи буде зроблено публічну заяву. Західні країни, можливо, не будуть у принципі оприлюднювати те, що вони дали Україні такий дозвіл. Тобто підуть шляхом, яким скористався Іран, – країна стверджує, що жодних ракет узагалі Росії не постачала, що це все мерзотний наклеп. Можливо, зміни у цьому напрямі будуть підтверджені лише після того, як цілі в Росії буде уражено західними ракетами.
Викликає сумніви й повноцінність дозволу. Наприклад, голова військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер заявив, що удари вглиб Росії законні, оскільки "щоб послабити ворога, який вас атакує, ви не лише б'єтеся зі стрілами, які летять у вас, а й атакуєте лучника". Проте, сказав він, країни, які надають зброю, можуть вимагати "певних обмежень" у її використанні, "бо вони відчувають відповідальність за цю зброю".
Саме тому, найімовірніше, дозвіл, якщо його таки нададуть, буде схожий на історію з F-16, коли надважливі літаки Україна таки отримала, але в той час та у такий спосіб, щоб не мати можливості їхнього ефективного використання ще тривалий період. На обмеженість використання ракет вказує і той факт, що адміністрація Байдена запросила в України список об’єктів, які та планує атакувати на території РФ. Через що з нього можуть зникнути насправді "чутливі" для Путіна цілі.
При цьому Володимир Зеленський підкреслив, що західні держави фактично вже запізнилися з дозволом на надання права знищувати ті ж російські аеродроми, адже росіяни вже перемістили свої літаки на відстань до 300 кілометрів, і тому Україні буде потрібно більше дозволів, як можна зрозуміти, для ударів по інших російських військових об'єктах.
Треба чітко розуміти: Російська Федерація не збирається заморожувати війну в обмін на території, які зараз перебувають під її контролем. Тому Володимир Зеленський і продовжує говорити про необхідність завдання ударів по РФ далекобійною зброєю. Перенесення війни на російську територію необхідне з багатьох причин. Це знищення російського воєнного потенціалу й економічних можливостей. Також глобалізація війни необхідна для того, щоб про важливість припинення військових дій на російсько-українському фронті замислилися не тільки на Заході, а й у країнах Глобального півдня. Насамперед у тому ж Китаї, який і досі зацікавлений у тому, щоб війна тривала та послаблювала як Захід, так і Росію, що все більше перетворюється на сателіт КНР. Але якщо війна буде наступними роками продовжуватися у двох країнах, стаючи все більш неконтрольованою, то це дійсно створює можливості для припинення військових дій.
Гарантії безпеки
Зеленський зберігає деталі плану перемоги для зустрічі з Байденом, але вже відомо, що він містить низку елементів, пов'язаних із довгостроковою безпекою та геополітичним становищем України. Ймовірно, план включає вступ України до НАТО за прискореним графіком або ж серйозні гарантії безпеки на кшталт 5 статті Альянсу.
Питання вступу України до НАТО є головним для отримання гарантій безпеки, які б унеможливили наступний напад з боку РФ. Адже саме собою відвоювання території не припиняє війну, лише переносить лінію фронту на державний кордон. Без будь-якого врегулювання шляхом переговорів Росія зможе відновити свої сили за цим кордоном та атакувати знову. Треба чітко розуміти простий факт: якщо Україна не зможе стати членом НАТО, не стане частиною Заходу, не отримає реальні гарантії безпеки від Штатів, Британії, Франції, то обов'язково повернеться до російської сфери впливу.
Враховуючи, що Україна не може завдати Росії такого нокаутуючого удару, який би гарантував, що РФ не загрожуватиме в майбутньому, вона справедливо очікує серйозних і надійних гарантій безпеки – стаття 5 НАТО про взаємну допомогу, єдина гарантія, що має необхідний авторитет. Проте в Альянсі немає особливого ентузіазму щодо вступу України. На липневому саміті його члени підтвердили, що "майбутнє України – в НАТО" і що Київ перебуває на "незворотному шляху" до членства, але не вказали жодних термінів, просто пообіцявши запрошення, "коли союзники погодяться і будуть виконані умови". Усе, на що може розраховувати Україна сьогодні, озвучив генсек НАТО Єнс Столтенберг – "забезпечити передбачувану підтримку українців на тривалий термін".
Зараз Україна прагне отримати від Байдена до того, як він залишить Білий дім у січні 2025 року, якщо не запрошення до НАТО, то принаймні реальні та дієві гарантії безпеки, які не зможе змінити той же Трамп. Однак проблема полягає у тому, що Джо Байден – людина часів холодної війни, що застрягла на ідеї, ніби членство України в НАТО призведе до третьої світової війни. І його спадщина полягає саме в тому, що допомагаючи Україні виважено, з нав'язливим бажанням уникнути ескалації, він зумів запобігти світовому військовому апокаліпсису.
Свою позицію американський президент чітко зазначив 4 червня цього року під час чергового інтерв’ю, заявивши: "Мир в Україні матиме такий вигляд, що Росія більше ніколи не окупує країну. Але це не означає, що вона обов'язково стане частиною НАТО". Мовляв, він не готовий "підтримати натоїзацію України ні тепер, ні згодом". Тобто головний меседж – прийняття України сьогодні – не стоїть на порядку денному, адже це може втягнути США й НАТО в конфлікт з ядерною Росією.
Настав час важливих рішень
"Щодо плану перемоги, то зараз про нього говорити поки що складно, адже його мало хто бачив. Так, є певні повідомлення західної преси, але все ж чекаємо зустрічі Зеленського з Байденом. У цьому контексті для України головним питанням було й залишається, оскільки війна триває, – питання безпеки. Йдеться, власне кажучи, не лише про Україну, але й про всю Європу та НАТО. Тобто або Альянс відступає і Путін або його нащадки будуть тиснути й витискати НАТО за межі 1997 року. Або Україна отримує своє місце та забезпечує надалі стратегічні інтереси Європи й НАТО. Очевидно, що з цим питанням пов'язані й усі інші. І забезпечення зброєю, і надання дозволу на удари далекобійних ракет, і фінансове забезпечення, оскільки для того, щоб воювати, а потім відновлювати державу, потрібні ресурси. Цей план – наші пропозиції США, що саме потрібно зробити для України, щоб реально посилити її позиції у військовому та політичному плані, щоб примусити Росію до завершення війни", – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив український дипломат, надзвичайний і повноважний посол України Ігор Долгов, який очолював Місію України при НАТО, був заступником міністра закордонних справ України та заступником міністра оборони України з питань європейської інтеграції.
Щодо дозволу на використання далекобійної зброї по території РФ, то, на думку Ігоря Долгова, чи готові західні політики до цього кроку, поки що важко сказати. Так, Сполучені Штати – наш головний партнер, який забезпечує багато допомоги, тому рішення мають ухвалювати вони. На думку дипломата, це питання дуже політизоване. Чому так вийшло? Тому що над західними політиками, передусім над президентом Байденом і главами держав та урядів, членів НАТО, висить загроза, як вони її розуміють, що може розпочатись війна Росії з НАТО, тобто третя світова. Оце реальна причина, яка стримує від ухвалення рішень, які давно вже могли дозволити цю війну завершити.
"Сьогодні вирішується питання, як ввійде в історію Байден, з якими саме епітетами й заслугами. Президент Зеленський це розуміє і намагається змінити ситуацію для України на краще. Так чи інакше, але якщо український план перемоги не буде прийнято в тому обсязі та в тому баченні, як його розуміє президент Зеленський, то очевидно, що будуть якісь інші проміжні, слабкіші рішення, які все ж дозволять нам разом з тим чинити опір і продовжувати відбивати агресію", – зазначив Ігор Долгов.