Вірменія ратифікує Римський статут: Путін стає токсичним навіть для союзників

Блискавична операція Збройних сил Азербайджану проти сепаратистського утворення "Нагірно-Карабаська Республіка" призвела до фундаментальних зрушень геополітичних розкладів у Кавказькому регіоні, а також до значного впливу на зовнішню політику Вірменії. Фактично після негласної відмови Росії допомогти провірменським сепаратистам офіційний Єреван остаточно почав розуміти, чого вартують союзні відносини із Кремлем. Тому процес відмежування Вірменії від Росії продовжився, набувши вельми цікавих поворотів сюжету.

Вірменія готується ратифікувати Римський статут

Так, за повідомленнями місцевих ЗМІ, 3 жовтня цього року Національні збори Вірменії ухвалили законопроєкт про ратифікацію Римського статуту, на якому базується Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, який раніше видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна. За рішення проголосували 60 депутатів, 22 виступили проти. Для схвалення проєкту потрібно було 54 голоси. Варто нагадати, що раніше Вірменія вже підписала Римський статут 1998 року, але досі не ратифікувала його. У березні 2023 року Конституційний суд Вірменії ухвалив рішення, що Римський статут Міжнародного кримінального суду відповідає конституції країни.

Як відомо, держави, що ратифікували Римський статут, зобов'язані заарештувати російського президента Володимира Путіна у разі його приїзду на територію країни за ордером, виданим Міжнародним кримінальним судом. Щоправда, раніше представник Вірменії з міжнародних правових питань Єгіше Кіракосян зазначив, що про арешт не йдеться, адже чинні керівники держав мають імунітет. Однак потрібно нагадати, що подібні речі звучали в риториці голів ПАР та Бразилії, але врешті-решт вони так і не наважились запросити Путіна до себе.

Кремль істерично реагує на законопроєкт вірменського парламенту

Офіційні представники Кремля у притаманному їм істеричному стилі вже відреагували на законопроєкт вірменського парламенту, назвавши це "недружнім кроком" і погрожуючи, що "матиме найбільш негативні наслідки для двосторонніх відносин". Офіційною причиною ратифікації називається необхідність встановити юрисдикцію МУС для воєнних злочинів Азербайджану в разі їхніх військових дій проти Вірменії. Реакція Європи на законодавчу ініціативу Єревану була навпаки вкрай схвальною. Так, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі X (раніше відомій як Twitter) привітала ратифікацію вірменським парламентом Римського статуту. "Вітаю ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду парламентом Вірменії. Вірменія приєдналася до 123 держав, відданих верховенству права", – зазначила вона і додала: – Після рішення вірменського парламенту для самодержця в Кремлі світ стає тіснішим".

Вихід Вірменії з ОДКБ – наступний крок?

Можна констатувати, що голова Єврокомісії абсолютно слушно відзначила ситуацію навколо російського диктатора – попри прагматичні економічні зв’язки із Росією, кількість країн, що готові прямих контактів із токсичним кремлівським лідером, невпинно зменшується. Крім того, останні кроки Вірменії у цьому напрямі, найімовірніше, є підготовкою до ще радикальніших зовнішньополітичних акцій стосовно Росії. Одним із найбільш ймовірних припущень у цьому плані можна вважати, що Вірменія має наміри вийти з Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), що є фактичним інструментом російського впливу на членів цього блоку. Підтвердженням цього є заклик цілої низки політичних сил Вірменії негайно розпочати процес виходу з пов’язаних з Росією організацій та подати заявку на членство в Євросоюзі.

Вірменія дистанціюється від Росії та прагне євроінтеграції

Так, за повідомленнями вірменських ЗМІ, автори колективної заяви засудили "загрози з боку Росії та Азербайджану незалежності та територіальної цілісності Вірменії" та закликали вірменську владу вийти з Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) та Співдружності незалежних держав (СНД). Окрім виходу з цих організацій, які є інструментом російського впливу, пропонується розірвати всі військові та економічні угоди з РФ та заборонити мовлення російських телеканалів та інших ЗМІ.

Ба більше, заява закликає звернутися до Європейського Союзу з проханням про повноправне членство, підписати двосторонні угоди про стратегічне партнерство з країнами-членами ЄС, США, Канадою, Індією та іншими демократичними країнами Об'єднаного Заходу, а також ініціювати кроки з поглиблення двостороннього та багатостороннього військового і військово-технічного співробітництва з країнами Заходу та євроатлантичними державами.

Отже, можна зробити висновок, що збройна агресія проти України, невдачі та величезні втрати російської армії в цій війні значно послабили військові можливості Росії на Кавказі. Додатково до цього міжнародна ізоляція з боку Заходу та непрості відносини із Туреччиною після виходу Росії із "зернової угоди" зумовили зміну балансу сил у Кавказькому регіоні. Тому Російська Федерація вже майже неспроможна діяти як фундамент ОДКБ, що зумовить у майбутньому ймовірний вихід з блоку Вірменії, а потім й інших держав, передусім Казахстану.