Після початку повномасштабного вторгнення глава МЗС України Дмитро Кулеба здійснив уже чотири турне африканським континентом. Цими днями він відвідує – Малаві, Замбію та Маврикій. Серед ключових тем зустрічей – участь африканських держав у глобальних зусиллях із відновлення справедливого миру для України та світу. Особливим акцентом переговорів є надважлива роль України в забезпеченні продовольчої безпеки континенту.
"Ми хочемо відновити відносини, які у нас були та які ми втратили через заглиблення у власні внутрішні проблеми й потребу зосередитися на нашому поверненні до Європи, до якої ми належимо географічно, історично та культурно", – зазначає Кулеба.
Візит відбувається на фоні дипломатичного скандалу: воєнна хунта, яка називає себе перехідним урядом Республіки Малі, образилася на нібито підтримку українцями дій повстанців-туарегів, які розгромили колону малійських військових та російських найманців ПВК "Вагнера", та розірвала дипломатичні відносини з Україною. При цьому МЗС України зазначає, що малійці не провели ретельного вивчення фактів та обставин інциденту, а також не надали жодних доказів щодо причетності України до зазначеної події.
Навіть попри цей факт, перед Україною стоїть складне завдання: Росія має понад 40 посольств на африканському континенті та вкладає значні кошти в деякі країни. Вплив Кремля робить неможливим для багатьох африканських держав пряме засудження ролі Москви в нинішній війні в Україні.
Про те, навіщо Україні Африка та складний шлях із подолання російського спротиву на континенті, – у матеріалі OBOZ.UA.
Африка нині є надзвичайно актуальною не тільки для України, але й для іншого світу, адже на континенті відкриваються широкі перспективи. Провідні країни демонструють зростання економіки. Це величезний і молодий споживчий ринок. За даними ООН, уже до 2050 року чверть населення планети житиме саме в Африці. Тут зосереджені поклади мінеральних ресурсів, які відіграють важливу роль для технологічних виробництв.
Зростає і роль континенту на міжнародній арені. 54 африканські голоси в ООН мають велику привабливість. Іноді деякі голосування перетворюються в боротьбу за підтримку саме Африки, яка все ще дотримується певного нейтралітету. Африканський союз уже претендує на членство в Радбезі організації та вже є членом G20.
Для України в ООН важливий голос Африки. Зазвичай за українські резолюції в Генасамблеї голосує трохи більше ніж половина країн континенту, інші переважно утримуються. Саме тому, аби збільшити нашу підтримку, треба вирішити одне з головних питань – як протидіяти російській дезінформації в Африці, яка спотворює факти стосовно війни в Україні та перекрила доступ української позиції до африканців.
В Африці домінує бачення збереження нейтралітету в російсько-українській війні. Тому, з одного боку, спільне комюніке Саміту миру у Швейцарії підписали Бенін, Замбія, Кабо-Верде, Коморські острови, Кот-д’Івуар, Гамбія, Гана, Кенія, Ліберія, Руанда, Сан-Томе і Принсипі, Сомалі, Ботсвана, Малаві та республіка Маврикій. До Кримської платформи долучилися Гана, Ліберія, Нігер і Кот-д'Івуар, а Марокко, Туніс, Кенія та Ліберія увійшли до формату "Рамштайн". З іншого боку – жодна країна континенту поки так і не запровадила санкцій проти Росії.
Що стосується підтримки в ООН, то українці часто можуть розраховувати на африканські держави, які мають дружні відносини з Заходом. Йдеться насамперед про Кенію, Гану, Кот-д'Івуар, Ботсвану, або ж Джибуті. Країна зазнала нападів з боку Еритреї, нинішньої союзниці Росії. Президент Джибуті Ісмаїл Омар Гулле засудив війну проти України та закликав захистити цивільних.
У Східній Африці найближчим партнером України є Кенія. Напередодні повномасштабного вторгнення представник Кенії в ООН засудив визнання Росією так званих "ДНР" та "ЛНР". На півдні перспективним партнером є Ботсвана, держава з давньою історією демократичного правління.
Загалом для країн Африки напад Росії на Україну став шоком, адже їм була вигідна співпраця з українцями в сільському господарстві та освіті. Війна ж зруйнувала традиційні шляхи надходження продовольства, через що стрімко зросли внутрішні ціни.
Сьогодні африканці зацікавлені в якомога швидшому закінченні війни й за великим рахунком дедалі більше розуміють реальну ситуацію та наслідки дій Путіна. Показовим прикладом певної зміни ставлення до РФ став саміт "Росія – Африка", який відбувся у 2023 році. Запрошення на захід прийняли лише 17 президентів держав континенту, тоді як на попередньому саміті, у 2019-му, їх було 43.
Готуючись до повномасштабного вторгнення, Росія за кілька років до нападу активізувала власну політику в Африці. Основні стовпи цього процесу – імідж антиімперіалістів, що як спадок перейшов від СРСР, і кремлівське ноу-хау – надання послуг найманцями ПВК "Вагнер".
Після вторгнення Росія опинилася в ізоляції і під санкціями з боку більшості країн Заходу. Основним завданням Кремля стало запобігти приєднанню до санкцій країн Азії, Латинської Америки та, звісно ж, Африки. На поширення антизахідної та антиукраїнської пропаганди й – головне – переведення уваги від агресії проти України викидаються мільярди доларів.
Результати у цьому напрямі є. Так, деякі країни континенту таки піддалися російським пропагандистським наративам і зараз намагаються захистити себе "під парасолькою РФ" у вигляді російських "інструкторів" і "вагнерівців". Малі, Буркіна-Фасо, Нігер – за підтримки найманців з РФ у цих країнах до влади прийшли військові хунти, які симпатизують Москві.
Алжир за час війни взяв участь у спільних військових навчаннях із Росією, відкрив бюро пропагандистського RT, а президент Абдельмажид Теббун під час візиту до Путіна у червні минулого року назвав його "другом усього людства, другом усіх країн". США звинуватили Південноафриканську республіку в постачанні партії зброї до РФ і проведенні 2023 року спільних військово-морських навчань із Росією та Китаєм.
"Для України Африка важлива з усіх точок зору. І політично, адже більш як 50 країн – члени ООН, і економічно – великий ринок, який розвивається і на який ми можемо поставляти свою продукцію. Саме тому до представників Африки потрібно донести, що ігнорування Росією міжнародного права з часом неодмінно призведе до краху глобального світоустрою, що принесе негативні наслідки для усіх. Важливо, щоб африканські країни, які досі не засудили російську агресію, у майбутньому зробили це не лише на підтримку України, але виходячи з власних економічних та політичних інтересів. Нинішній візит Кулеби вже четвертий, і це добре, адже демонструє, що Україні важливо налагоджувати стосунки з африканцями", – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив український дипломат Ігор Долгов, який очолював посольства України у ФРН, Туреччині, Бельгії та Грузії, місію України при НАТО, а також був заступником міністра закордонних справ України та заступником міністра оборони України.
На думку Ігоря Долгова, нинішній візит важливий також, хоча й випадково, через те, що зараз якраз ми переживаємо один зі складних моментів у відносинах із деякими країнами Африки, зокрема Малі. Представники тимчасового уряду цієї держави заявили про те, що припиняють дипломатичні відносини з Україною. Для того, щоб не потрапляти в такі ситуації, треба регіон знати й бути ближчими до нього. За словами дипломата, паралельно йде підготовка до другого саміту миру. Україна має певні плани стосовно цього заходу, і підтримка Африки надважлива.
"На мою думку, міністр закордонних справ України запевнить наших африканських партнерів, що Україна робить і буде робити все можливе для забезпечення продовольчої безпеки. Також понад усе буде наголошено, що тепер зерновий коридор України діє по-українськи. Нам не потрібні для цього ні посередництво Туреччини, ні забезпечення гарантій з боку ООН. Завдяки Збройним силам України цей коридор прокладено, зроблено безпечним та дієвим, і тому товарообіг та вантажообіг цим коридором постійно збільшуються", – зазначає Ігор Долгов.
Уже під час візиту оголошено про те, що Україна надасть Малаві гуманітарну допомогу, а також зерно. Хоча, за словами Ігоря Долгова, це дуже важко в умовах, коли Україна воює і коли є інші потреби. Водночас коли ми говоримо про підтримку мирних планів, про необхідність забезпечення, зокрема, продовольчої безпеки та дотримання статутних принципів організації ООН, то тут дрібниць нема й нема неважливих країн. І з цієї точки зору, безумовно, цей візит буде корисний.
Тому нам треба про це думати, нам необхідно зважати на те, що переговори про членство в Європейському Союзі, з одного боку, збільшать наші можливості під час переговорного процесу, а тим більше всередині ЄС, але з іншого боку – потребуватимуть й інших ринків. І треба шукати інші можливості для того, щоб на максимально вигідних для нас умовах вести переговори про членство в ЄС.
"Стосовно протидії Росії та її пропагандистській машині, то не вся попередня історія з радянського минулого пов'язується в Африці виключно з Росією. Багато випускників українських вищих навчальних закладів займають зараз не останні позиції в деяких країнах Африки. Тому протидіяти успішно Росії можна. Треба співпрацювати з лідерами громадської думки та ЗМІ в Африці, створити організацію дружби й пояснювати свою позицію, яка сьогодні спотворена російською пропагандою, і з часом це принесе результат", – констатував Ігор Долгов.