Встигнути до Трампа: як розгублений Захід намагається створити для України запас міцності

Після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США Захід зосередився на тому, аби якнайшвидше надати Україні військову допомогу до приходу до влади нової адміністрації, розуміючи, що вона, найімовірніше, матиме зовсім інший підхід.

Відео дня

У більшості столиць ЄС панує певна розгубленість, але все ще присутнє офіційне послання – Європа підтримуватиме Україну доти, доки це буде необхідно. Цю думку особливо твердо маніфестують у Польщі, країнах Балтії та Скандинавських державах.

Для вирішення питань очільники МЗС та оборони країн ЄС обговорюють 18-19 листопада допомогу Україні "за будь-якого сценарію" з урахуванням перемоги Трампа та перспективу відносин із США за нової адміністрації. Голова дипслужби ЄС Жозеп Боррель, який іде 1 грудня зі своєї посади, закликав Євросоюз показати, що він не наляканий і не паралізований, "як заєць у світлі фар", перемогою Трампа. Чи вийде це в європейців, поки що сказати важко.

Про те, як ЄС та США намагаються мінімізувати фактор Трампа для України, – у матеріалі OBOZ.UA.

Байден поспішає

У той момент, коли більшість людей, здається, забули про його існування, президент США Байден хоча й із запізненням, але цілеспрямовано переступив через останню "червону лінію" російського диктатора Путіна. Після кількох місяців невпинних умовлянь США нарешті надали Україні дозвіл на використання американських ракет для завдання ударів углиб Росії. Йдеться про американські балістичні ракети ATACMS, дальність яких сягає 300 кілометрів. Однак дозвіл, найімовірніше, отримано лише для використання цих ракет у районі Курської області, де розташовані північнокорейські війська. Тому, очевидно, цю зброю буде спочатку застосовано українськими силами проти російських та північнокорейських військ для захисту позицій ЗСУ саме у Курській області, що робить дозвіл менш дієвим. Іншими словами, Байден не так перетнув "червону лінію" Путіна, як промацав її однією ногою. Це дуже характерно для президента, який досі виявляв виняткову обережність у відносинах із Кремлем.

Удари ATACMS у Курській області навряд змінять перебіг війни, але якщо Україні зрештою дозволять використовувати ці ракети ширше, то, можливо, вона зможе хоча б стримувати удари Росії по своїй енергетичній інфраструктурі, погрожуючи "ударами відплати" по аналогічних цілях у глибині РФ.

Рішення Байдена за два місяці до завершення його перебування на посаді президента й вступу на посаду Дональда Трампа – серйозна зміна у політиці США. Раніше Вашингтон забороняв завдавати ударів по російських тилах, побоюючись, що це призведе до небезпечної ескалації не лише у регіоні, але й у Європі загалом. І зараз деякі американські чиновники все ще виказують свої побоювання щодо того, що застосування Україною американських ракет на території Росії може спонукати Путіна вжити силових дій у відповідь проти США та їхніх партнерів по НАТО.

Путіну так чи інакше доведеться реагувати на рішення Байдена. Раніше в Кремлі заявляли, що дозвіл бити західними ракетами по російській території означатиме вступ цих країн у війну. Та, здається, запас міцності на удари у відповідь через перехід чергових "червоних ліній" у Кремля все менший. Єдиним серйозним аргументом, який Росія ще не використовувала проти України, залишається тільки ядерна зброя, але Китай та інші союзники РФ із Глобального Півдня дали чітко зрозуміти, цього робити в жодному разі не можна.

Загалом після перемоги Трампа США зосередилися на тому, щоб якнайшвидше надати Україні військову допомогу до приходу до влади нової адміністрації, розуміючи, що вона, найімовірніше, матиме зовсім інший підхід. Для цього держсекретар США Блінкен здійснив блискавичну поїздку до Брюсселя, де зустрівся з високопосадовцями НАТО, ЄС та України, щоб виробити стратегію на майбутнє, та проконтролював посилення допомоги Україні. І певні результати все ж є, принаймні про це свідчить заява Блінкена про те, що "НАТО надасть військову допомогу Україні в такому масштабі, щоб вона змогла продовжити бойові дії у 2025 році".

Німеччина все ще ні

Рішення адміністрації Байдена дозволити Україні використовувати американські ракети далекого радіуса дії для завдання ударів по цілях на території Росії, найімовірніше, підштовхне Францію та Британію зробити те саме щодо своїх ракет, тоді як "не вплинуло" на відмову канцлера Німеччини Шольца надати Україні ракети далекого радіуса дії Taurus.

"Він не хоче, щоб ця зброя була поставлена. Ця позиція не зміниться. Для канцлера існують певні межі", – зазначив представник уряду Німеччини.

США та Німеччина – два найбільші постачальники військової допомоги Україні – від моменту початку бойових дій у 2022 році тісно координували свою підтримку, причому Шольц часто чекав, доки США зроблять перший крок, а потім слідував за ним. Але цього разу канцлер, який неодноразово відмовлявся відправити ракети Taurus, посилаючись на ризик ескалації конфлікту, навряд чи поступиться. Напередодні виборів до Бундестагу 23 лютого наступного року він робить ставку на свої невеликі шанси на переобрання, заявляючи, що він – "безпечний вибір", коли йдеться про запобігання виходу війни з-під контролю.

Що ж, українцям доведеться почекати кінця лютого 2025 року, коли у Німеччині відбудуться вибори. Імовірний наступний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який очолює правоцентристський Християнсько-демократичний союз, що критикував Шольца за відмову поставити ракети Україні, заявив про готовність зробити це, якщо обійме посаду.

Фінансування України без допомоги США

Ймовірність виходу США за нового президента з коаліції з підтримки України змусила європейські країни розпочати підготовку самостійної політики щодо надання їй подальшої допомоги.

"Я думаю, ми сьогодні маємо дати чіткий сигнал Сполученим Штатам та новій адміністрації, що ми підтримуватимемо Україну стільки, скільки потрібно", – заявив прем'єр-міністр Фінляндії Петері Орпо. Для цього глави МЗС та оборони країн ЄС 18-19 листопада обговорюють допомогу Україні "за будь-якого сценарію" з урахуванням перемоги Трампа на виборах у США. Лідери країн Балтії та деяких скандинавських країн заявили, що Європа має бути готова за необхідності збільшити підтримку України.

Також цього тижня Рада Європейського Союзу із закордонних справ обговорить передачу Україні заморожених російських активів, повідомив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. При цьому, за словами польського посадовця, легких рішень у цьому напрямі не очікується.

"Мають бути ухвалені або не ухвалені масивні рішення про те, чи готові ми призначити реальні кошти, наприклад, заморожені російські активи, на підтримку України, чи ми готові дати Україні, наприклад, один рік на посилення своєї переговорної позиції", – сказав Сікорський.

Європа має змінитися

Європа більше не може бути "травоїдною" після переобрання Дональда Трампа, вважає президент Франції Еммануель Макрон. Натомість вона має стати "всеїдною". Макрон відомий як найгучніший у Європі прихильник того, щоб ЄС став більш незалежним від торгових конкурентів, таких як Китай та США, в усьому – від оборони та безпеки до передових технологій.

"Для мене все просто. Якщо ми вирішимо залишитися травоїдними, то хижаки переможуть, а ми станемо для них ринком збуту", – зазначив Макрон.

Лідерство Макрона в Євросоюзі похитнулося після позачергових виборів у Франції, на яких його партія зазнала поразки, а ультраправі на чолі з Ле Пен – перемогли. Обрання Трампа може дати французькому лідерові новий подих у просуванні своєї ідеї – сміливішого й незалежного ЄС, зокрема у питаннях торгівлі та безпеки.

Польща активно закликає до порятунку України

До того, як Дональд Трамп увійде в Білий дім наступного року, – Польща хоче створити альянс із країн Європи та запобігти поразці України – зараз це одна з головних тез, яку повторює влада сусідньої країни. До цього всього прем'єр Польщі Туск додає, що наступні тижні будуть вирішальними не лише для війни, але й для спільного майбутнього. Здається, "тінь" Росії, якщо Україна впаде, досить сильно давить на наших сусідів.

Лідер Польщі, який спілкувався з Трампом як голова Європейської ради з 2016-го по 2019 рік, не дуже хорошої думки щодо новообраного американського президента. Так, одного разу він заявив на зустрічі лідерів ЄС, що американець "дурний" і "виконує місію, спрямовану проти того, за що ми виступаємо у Європі".

Саме через усі ці побоювання Дональд Туск і проводить переговори з прем’єр-міністром Кіром Стармером, президентом Франції Макроном та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, намагаючись заручитися підтримкою Заходу щодо України через європейський альянс, до якого увійдуть країни Північної Європи та Балтії. І ця його спроба створити внутрішній альянс по Україні свідчить про велике побоювання Європи щодо політики Трампа та його переговорів із російським диктатором Путіним.

"Ми дуже інтенсивно координуватимемо співпрацю з країнами, які мають схожі погляди на ситуацію в Україні. Ніхто не хоче, щоб Україна ослабла або навіть капітулювала. Це стало б фундаментальною загрозою для Польщі та польських інтересів", – заявив прем'єр-міністр Польщі.

До цього всього у Варшаві 19 листопада, аби обговорити Україну та політичну ситуацію в Європі після обрання Дональда Трампа президентом США, зберуться і міністри закордонних справ Польщі, Франції, Німеччини, Британії, Італії та України. Як зазначив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, "найважливіші переговори про війну в Україні відбудуться у Варшаві у форматі "Веймарського трикутника плюс".

Трамп тиснутиме на Україну

Щодо дозволу на удари, то на сьогодні все виглядає як "половинчасте рішення" адміністрації Байдена, як і раніше. Найімовірніше, йдеться про удари по російській території в Курській області. Другий момент, чи будуть французькі й британські далекобійні ракети? Поки що ми цього не знаємо. Ще одна проблема – наскільки наші партнери забезпечать Україну цими ракетами, бо зрозуміло, що їх поки що немає у такій кількості, щоб кардинально щось змінити у війні – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив директор Центру оборонних стратегій Олександр Хара.

"Щодо потенційної відповіді Росії країнам Заходу на це рішення, то вона точно не буде у вигляді відкритої агресії, – вважає Олександр Хара. – Це будуть кібератаки, підривна діяльність, якісь вбивства. Атаки на критичну інфраструктуру, які дуже важливі як для оборони, так і для цивільної економіки західних країн. Звичайно, це те, що Путін може зробити. Я не думаю, що він хоче ядерного конфлікту. Росія не здатна до реальної ескалації, вона вже використала все, що можливо, – і ракетні удари, і дрони. Більше ніж те, що вона робить зараз, вона зробити не може", – підкреслює Олександр Хара.

На думку експерта, загалом адміністрація Байдена готувалася до можливого приходу Трампа, передусім переформатувавши роботу "Рамштайну" й створивши спеціальну структуру в Німеччині, яка б координувала діяльність союзників по НАТО задля допомоги Україні.

Олександр Хара вважає, що для України на сьогодні актуальні кілька напрямів. Наприклад, в останні тижні каденції Байдена хотілося б, щоб американці розблокували доступ до 50 мільярдів доларів заморожених російських активів на території США. Також українці чекають і на розблокування майже 300 мільярдів євро заморожених активів РФ, які є в Європі. Бо якщо Трамп вирішить почати вирішення російсько-української війни з тиску на Україну та припинення допомоги, то, звичайно, Україні потрібні будуть ці гроші для того, щоб купувати зброю в тих самих американців, якщо вони не будуть це забороняти, чи в когось іншого. На жаль, поки що таких намірів не проглядається ані у Вашингтона щодо 50 мільярдів, і тим паче в європейців щодо 300 млрд російських заморожених коштів.

"Щодо припинення допомоги з боку США за Трампа, то, безумовно, загроза така є. Я так розумію, команда Байдена дуже сподівалася, що Камала Гарріс переможе на цих виборах, і тому вони не поспішали витрачати виділені Конгресом гроші. А зараз намагаються в швидкому режимі по максимуму надати Україні все, що необхідно. Звичайно, для чинного президента цей конфлікт є певною мірою навіть особистим. Для нього з моральної і зі стратегічної точки зору дуже важливо було допомогти Україні в перші епізоди війни. Звичайно, він не хоче, щоб усі його внески були змарновані. Він дуже добре розуміє: для того, щоб швидко завершити війну, Трамп вдасться перед усім до тиску на Україну, якій буде надзвичайно складно без американської допомоги далі себе боронити", – вважає Олександр Хара.

За словами експерта, Україна має бути готова на кілька місяців наперед, поки буде формування нової адміністрації, потім перші спроби спілкування з росіянами, щоб знайти точки дотику. І, звичайно, в цей період критично важливо, щоб європейці, якщо не збільшили свою допомогу Україні, то хоча б виконували те, що вони пообіцяли раніше.