Блог | "Ядерна" риторика Зеленського налякала Москву
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Виступаючи 17 жовтня у Брюсселі, Президент України Володимир Зеленський згадав про свою розмову з Дональдом Трампом наприкінці вересня. Там Зеленський нагадав Трампу про те, що Україна свого часу добровільно відмовилася від ядерного арсеналу, третього у світі за величиною. Прагнення до НАТО – альтернатива відновленню ядерного статусу і Україна свій вибір зробила на користь НАТО. Цей фрагмент промови був публічно сприйнятий у вигляді завуальованої загрози і Росії, і Заходу, що було посилено інсайдом видання Більд, про, нібито, готовність України створити ядерну зброю за лічені тижні. Пізніше в ОП були змушені спростовувати таке тлумачення, уточнюючи, що йшлося про вибір Україною вступу до НАТО, а не готовність створити ядерну бомбу.
Проте версія з "ядерною загрозою" Зеленського розлетілася як в українському сегменті інтернету, так і серед зарубіжної аудиторії, включаючи західну та російську. І ефект був досить цікавим. Українські ресурси, лідери думок, відреагували здебільшого позитивно і на саму заяву та підтримали ідею відновлення ядерного статусу України в цілому. Серед внутрішньої аудиторії тема повернення ядерного статусу сприймається як запит на справедливість і перегукується з недовірою, що зростає, у стримуючу силу альянсів і партнерства з іншими державами. Причому цьому активно сприяє занепокоєння окремих радників і лідерів держав перед російськими ядерними загрозами, сприйняття всерйоз "судних постів" Медведєва в Телеграмі.
Щодо реакції росіян, то Кремль негайно включив свою пропагандистську машину, спрямовану на антикриз. Різноманітні пропагандистські смітники та зливні бачки (на кшталт МІГу Росії чи голови комітету думи з оборони Картаполова) відчайдушно кинулися заспокоювати своє населення, просто висміювати слова Зеленського і, навпаки, робити розгорнуті публікації, з обґрунтуванням неможливості України таку зброю отримати з тих чи інших причин. Парадокс у тому, що ще недавно Росія заявляла на весь світ про, нібито, підготовку Україною ядерних провокацій на Запорізькій та Курській АЕС, роботу зі створення брудної бомби. Ще на початку повномасштабного вторгнення навіть згадували, як одну з причин вторгнення в Україну, її намір розпочати роботу зі створення ядерної зброї. А тут, після слів Зеленського, про все це пропагандисти забули і кинулися відпрацьовувати наратив про те, що жодної ядерної зброї в України бути не може і створити її вона не здатна. Цікаво, що такий наратив кинулися відпрацьовувати навіть окремі "ліберали" на кшталт Юлії Латиніної. Натомість телеграм-канали, налаштовані не так лояльно до Кремля і які були помічені за підтримкою Пригожина у 2023 році, реагують на цю тему більш стримано і не так шапкозакидально.
Незалежно від початкового сенсу, який Зеленський закладав у свої слова, загальне сприйняття їх можна позначити як нагадування про існування та українські червоні лінії. Зухвалість цього ходу Кремль не на жарт налякала. Саме налякала, про що свідчить риторика їхніх пропагандистів, яка навіть перекреслила їхні минулі наративи. Одна річ розповсюджувати банальну пропаганду для внутрішнього споживача, інша річ – ризик реально зіткнутися з тим, що твоя пропаганда всі ці роки вигадувала про Україну.