Блог | Як не допустити історичної помилки та покарати Путіна?

Помилки є різні.

Є помилки - малозначущі, які можна легко виправити і які не приносять великої шкоди, а є помилки серйозні, які можуть принести дуже велику шкоду і можуть впливати на долю мільйонів людей, але які також можна виправити, а є помилки глобальні - історичного масштабу, які можуть спричинити загибель усього людства і їх виправити вже не буде кому - життя на планеті буде знищено.Мабуть не має потреби знову називати ті помилки, які призвели до Першої і Другої світових воєн? Але необхідно ще раз вказати, що у людства була можливість не допустити ці світові війни, але воно цими можливостями не скористалось, що й призвело до багатомільйонних жертв, страждань і величезних руйнувань.

Разом з тим, незважаючи на колосальні жертви, які людство понесло у результаті цих помилок, необхідно відмітити, що ці помилки не ставили під загрозу подальше існування людства і знищення усього живого на планеті. Так - величезні жертви і колосальні матеріальні збитки - це факт, який ніхто і ніколи не піддавав сумніву, але ці трагічні помилки все ж таки не ставили під сумнів подальше існування людства на планеті Земля.Мені видається, що зараз людство все ближче і ближче наближається до історичної помилки, яка буде носити глобальний характер і яка може призвести до загибелі людства і життя на планеті.Коли повномасштабна Третя світова війна, яка поки що не вийшла за межі території України, перекинеться на увесь світ - це і буде та історична помилка з глобальними наслідками для людства.

Трагедія цієї помилки полягає у тому, що вона неодмінно призведе до глобальної ядерної катастрофи в результаті якої загине усе живе на планеті. Правда, є деякі експерти, які переконують, що не зразу і не усе життя буде знищено. Є припущення, що деякі бактерії зможуть вижити. Але це окрема дискусія.Як показує досвід, головними причинами цих світових трагедій, були окремі божевільні особи, які присвоїли собі право, вирішувати долі країн і народів.

Довгий час, після Другої світової війни, достатньо успішно діяли міжнародно визнані гарантії, що забезпечували відносний мир на землі і стабільність. Але в росії з’явився новий лідер, який дуже швидко почав набувати ознак фюрера. Безкарність росії та її нового фюрера спонукали його до того, що він почав приміряти на себе царську корону, а в подальшому і корону євразійського імператора. Агресивні амбіції тоді ще маленького фюрера, призвели до того, що він на Мюнхенській конференції фактично оголосив війну західним країнам і чітко висловився з приводу своїх геополітичних інтересів.

В подальшому його амбіції зростали - спочатку агресивна війна проти Грузії, потім була Сирія і, нарешті, в 2014 році - анексія Криму і ще одна агресивна війна в Україні. Тотальна пропаганда в росії, яка перетворилась в державну ідеологію, свою справу зробила - російське населення стало активним прихильником агресивної і загарбницької політики свого фюрера, який в їх очах, став кумиром.

Агресія і відновлення російської імперії стало основою державної політики росії. Путін модернізував армію, створив нову смертоносну зброю, якою почав відкрито погрожувати світу і завдяки тотальній пропаганді створив нову ідеологію - рашизм та і сам став її невід’ємною частиною Знову ж таки, завдяки бездіяльності лідерів західних краін, путін перетворився в планетарне зло, яке 24 лютого 2022 року розпочало повномасштабну війну, і не тільки проти України, а проти усього західного світу, про що фактично і публічно оголосив. Тобто, це війна не проти України, це не якісь територіальні претензії проти сусідньої держави - це повномасштабна війна проти цивілізованого світу, яка за своїм характером і масштабами стала найбільшою після Другої світової війни.Так сталося, що Україна стала східним форпостом для західного світу.

Західний світ, нарешті, усвідомив усю загрозу, яку представляє путін для світу - став на бік України - створивши антипутінську коаліцію. Завдяки допомозі США, Великої Британії та інших країн антипутінської коаліції, ЗСУ змогло в тяжких боях, ціною великих жертв, відстояти державність України і відкрити шлях до перемоги.Путін відчуває, що розплата за усі його злодіяння наближається, знову вдався до відвертого і цинічного ядерного шантажу, і не України, а перш за все - США і країн НАТО. На перший погляд нічого нового чи оригінального, - ми це вже проходили. Але на цей раз це був не просто шантаж, а широкомасштабне дійство, яке було логічно пов’язане між окремими компонентами і синхронізовано між собою.

Головною особливістю цього шантажу було те, що основну роль в ньому знову було відведено путіну, - не медвєдєву чи якійсь іншій посадовій особі путінської влади, а особисто путіну. Правда, перш ніж путін виголосив свою нову порцію ядерних погроз, відбулись ще деякі заходи, до яких раніше не вдавались, а саме - був задіяний кремлівський пропагандист караганов і самовільно проголошений президент білорусії- лукашенко. Якщо лукашенко мало кого може цікавити, оскільки ні у кого немає сумнівів у тому, що він озвучує лише ті меседжі, які йому доручає озвучити кремль. А щодо статті караганова, то, мабуть, є необхідність звернути увагу на деякі сентенції до яких вдався її автор.

Отже, декілька днів тому була опублікована стаття кремлівського політолога караганова "Важке, але необхідне рішення". Ця стаття привернула певну увагу аналітиків і політологів в ряді європейських країн і в США, перш за все тим, що було незрозуміло, це його особисті божевільні ідеї, якими він вирішив шокувати світ, чи це нова політика кремля, яку доручили оприлюднити придворному пропагандисту."Унікальна російська цивілізація знаходиться під загрозою знищення. Для того щоб її врятувати необхідно застосувати "крайні міри", пише в цій статті путінський пропагандист.

Такими "крайніми мірами" він бачить використання ядерної зброї, але не тільки по Україні, а також і проти деяких європейських країн - членів НАТО. Він вважає, що ядерний удар по одній країні НАТО, необхідний для того, щоб західні країни і перш за все США усвідомили, що російські погрози не потрібно ігнорувати, а змиритися з тим, що бажає путін.Караганов пише " Наша країна, її керівництво стоять, як йому видається, перед важким вибором. Все більш очевидним є те, що протиборство з Заходом не закінчиться, якщо ми отримаємо часткову чи навіть повну перемогу над Україною". Тобто, путінський ідеолог ще раз підтвердив, що головна ціль у цій війні, не Україна, а європейські країни.

Таким чином, можливо це була так би мовити ідеологічна підготовка до того, що виголосив путін на економічному форумі. Не можна виключати, що ситуація в росії дійшла вже до того, що спеціально для путіна публікуються аналітичні матеріали, які підтверджують правильність його намірів. Якщо це так, то скоро для нього будуть друкувати газети в одному екземплярі, щоб йому подобалися вісті з фронту. Таке вже було в історії інших диктаторів.Думаю, не має необхідності, коментувати цю статтю, оскільки це в основному пропагандистські шаблони і лозунги.

Але автор цієї статті достатньо близький до деяких осіб в раді безпеки рф, тому можна припустити, що це не його особисті ідеї. Крім того, так співпало, що і лукашенко почав перетворювати себе в серйозного політдіяча, у нього тепер є потужна зброя - тактична ядерна зброя. Тепер вже й лукашенко почав повторювати ті ж ядерні погрози, що і путін.Апофеозом нового серйозного загострення в кремлі є нова порція ядерних погроз, з якими в черговий раз виступив путін в Санкт-Петербурзі.Напевне, путін розраховував на зовсім іншу реакцію США і країн НАТО на його погрози. Але, ядерний шантаж і погрози, цей фактор міжнародної політики, який довгий час росія використовувала, як свій головний політичний козир у міжнародних стосунках, більше не діє.Це не означає, що ядерний шантаж цього божевільного маньяка не почули лідери світових країн - почули, але він більше не визначає міжнародну політику.

Страх перед путіним пройшов.Світ зараз стоїть перед надзвичайно важливою проблемою, яка може мати не просто історичні наслідки, а геополітичне значення для подальшого світопорядку.Як не допустити ще однієї історичної помилки і як покарати путіна за його ядерний шантаж.На мій погляд, єдиною можливістю і покарати путіна за його ядерний шантаж і не допустити історичної помилки є прийняття політичного рішення про прийняття України в члени НАТО.Таке відповідальне рішення можуть ухвалити члени НАТО на саміті у Вільнюсі. Будь-яке зволікання з прийняттям України в НАТО може лише підштовхнути путіна до загострення ситуації, в якій знаходиться світ.Путін вже змирився з тим, що Україна стане членом НАТО і що він не може зупинити цей процес. Для нього Україна вже є невід’ємною частиною НАТО.

Якщо ще раз повернутись до статті кремлівського ідеолога, то виходить, що навіть повне захоплення України не зупинить путінську агресію проти Європи. Відкриті і цинічні погрози європейським країнам застосувати проти них тактичну ядерну зброю направлені перш за все на США. Путін сподівається такими кроками зламати волю США до підтримки своїх соратників по НАТО в Європі. Путін намагається таким чином отримати у США індульгенцію на застосування тактичної ядерної зброї проти деяких членів Альянсу, сподіваючись на те, що для США ближчі свої інтереси, ніж інтереси своїх партнерів у Європі. І таким аргументом для США може бути стратегічна ядерна зброя, яку путін, у разі необхідності, може застосувати проти американського народу. До речі, за деякою інформацією, яка є в інформпросторі, в білорусію вже доставлено не тільки тактичну ядерну зброю, а й стратегічну - "Тополь М".

Путіну надзвичайно важливо ослабити допомогу США Україні, у нього величезні сподівання на вибори в США. Саме тому, найкращою відповіддю путіну на його черговий ядерний шантаж буде політичне рішення на саміті у Вільнюсі про прийняття України в члени НАТО.

Таке рішення буде мати історичне значення і стане надійною запорукою європейської і світової безпеки.

Це рішення повністю зламає усі можливі плани путіна і буде для нього найбільшим покаранням!