Блог | Якщо доведеться домовлятись з Трампом, то краще тоді залучити й китайців
Погоджуючись зі мною щодо хибних переоцінювань НАТО, читачі звернули увагу й на статтю 4 Північноатлантичного договору, згідно з якою у разі загрози територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці когось із членів альянсу країни НАТО… консультуватимуться між собою! Отакої! Ще один чудовий шедевр.
З іншого боку, багато хто хто каже: А що є краще? Вважаю, що краще курс на вступ до НАТО поєднувати з двосторонніми договорами на кшталт угоди з Великою Британією.
Найважливішою з таких домовленостей була б угода з США, але, навіть якщо вдасться її досягти й Байден навіть погодить її з Конгресом, все потім залежатиме від майбутнього президента. Із UK простіше: там нас підтримує і влада, й опозиція, а от з US будь-яка далекосяжна домовленість може виявитись передчасною.
Трамп, до речі, знов заявив, що, повернувшись до Білого дома, примусить путіна й Зеленського домовлятись між собою. За таких обставин мир, який міг би влаштувати Україну, виглядає, м’яко кажучи, малоймовірним. Навіть якщо Україна до цього встигне якимось дивом опинитись в НАТО.
Цілком погоджуюсь з тими, хто вважає: єдиною країною, яка може переконати путіна вивести війська з України, є КНР. Але їй для цього потрібні вагомі підстави. Втім, домовитись щодо цього теоретично можливо.
Так, сьогодні на таке в Україні ніхто не піде. Але, якщо Трамп стане президентом, а фронтова ситуація до цього не покращиться, доведеться розглядати цей варіант вже зовсім з інших позицій, ніж зараз.
Для КНР найболючіше питання це Тайвань. Острів, до речі, з населенням понад 23 мільйони, тобто таким, що стрімко наближається до населення України, яке, навпаки, постійно зменшується.
І якби вдалося досягти глобальних принципових домовленостей, які б поєднували на якихось приблизно більш-менш рівних засадах подальше існування окупованих українських територій і Тайваня, — разом, звичайно, з Тайванєм і долучивши до цього США (за будь-якої влади там) з Великою Британією, то вдалося б переконати й путіна погодитись з такими домовленостями. З КНР він не сваритиметься.
Повторюю: якщо до листопада включно політична ситуація в Сполучених Штатах і бойова в Україні зміняться за сукупністю не на нашу користь, прийнятним стане й те, що зараз таким не є.
Але так пройти між крапельками, щоб комплексна домовленість була прийнятною і для України, і для КНР, і для Тайваня, й щоб це задовольняло US з UK, тобто підняти питання теріторіальної цілісності на новий рівень, зробивши застосування глобальних принципів комплексним і поєднавши це з автономним місцевим самоуправлінням, створенням вільних економічних зон тощо, — можна, якщо все це готувати заздалегідь дипломатам і радникам, а не раптово в останню мить, коли Трамп вже завтра все врегулює й сам.
Тільки тоді можна буде примусити мордор не йти проти усього світу й підкоритись. Комплексне вирішення українського й тайванського питань це один з небагатьох шансів України. Не варто ігнорувати таку можливість.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...