Можливість повернення Дональда Трампа на пост президента США набуває дедалі більш реального вигляду. Він вже випереджає за опитуваннями чинного главу держави Джо Байдена, який до того ж тільки втрачає підтримку. Такий розвиток подій потягне за собою значну зміну світового геополітичного ландшафту.
Для України настає певний час Х, адже останні дії та заяви Трампа стосовно війни та допомоги не є оптимістичними для нас. З острахом чекають на повернення ексцентричного Дональда і в ЄС та НАТО. Адже він вже неодноразово погрожував розвалити Альянс та залишити Європу без американської військової "парасольки". Більш оптимістично на прихід Трампа дивляться у Кремлі. Росіяни сподіваються, що з ним зможуть домовитися про розподіл сфер впливу та, авжеж, про Україну (без України).
Своїми думками про те, чого чекати, якщо президентом США стане Дональд Трамп, в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA поділився експерт з міжнародних відносин Сергій Таран.
Трамп використовує українське питання для своєї вигоди. Це просто Трамп, він такий достатньо макіавеллівський політик, який думає лише про свою вигоду, про те, як виграти кампанію. Тому він не проросійський, а протрампівський. Він просто намагається вичерпати вигоду з будь-чого, незважаючи на загибель людей в Україні. Таке буває доволі часто.
Для мене очевидно, що в тому разі, якщо Трамп повернеться до Білого дому, – а це теоретично може відбутися, – точно будуть досить масштабні зрушення в геополітичній сфері, які серйозно стосуватимуться України.
Трамп, на відміну від Байдена, не відкидає переговорів із Путіним, це треба чітко розуміти. Я думаю, що буде активно прокачуватися тема глобальних домовленостей. Путін робитиме все можливе, щоби це відбувалося у форматі лише між Росією і Сполученими Штатами.
І це будуть однозначно дуже серйозні перемовини, аж до заморожування війни, але питання, на яких умовах. Це, звісно, не означатиме завершення війни, але масштабні зміни того, що відбувається в російсько-українській війні, і ставлення до цього світу гарантовані.
Однозначно розпочнеться новий етап, до якого Україна повинна бути готовою. Для цього треба самим представити тому ж Трампу, що сильна Україна вигідна для Америки, що вона теж може бути фактором безпеки у тому числі для Сполучених Штатів.
Тим часом Трамп хоче бути сильним політиком, і йому здавати якісь позиції Путіну – це так само виглядати негарно. Він хоче подобатися світу. Якщо побачить, що він цього не досягає, він буде робити щось інше.
На Америку може чекати час достатньо серйозних політичних потрясінь, якщо порівнювати з епохами інших президентів. Адже Трамп досить безкомпромісно торпедує питання кордону та міграції. У тій формі, у якій він робить, це є така дуже небезпечна історія.
З іншого боку, ми повинні також розуміти, що Сполучені Штати мають дуже розвинені інституції. Це дуже добре було помітно під час першого терміну Трампа, коли він зайшов до Білого дому з одними гаслами, але дуже швидко їх змінив і став таким стандартним американським президентом з нормальною зовнішньою політикою.
Чому так сталося? Тому що ці інституції сильні, вони дуже швидко "обтесали" Трампа й вичистили з його оточення людей з сумнівною репутацією та певним проросійським нахилом. Ба більше, і Конгрес достатньо серйозно обмежив можливості президента впливати на політику.
Тому існує велика ймовірність, що і цього разу це унормується, і після перших місяців перебування Трампа на посаді він повернеться до стандартної зовнішньої політики США.
Але якщо плани Трампа в міжнародній політиці реалізуються і, що найголовніше, Америка справді почне відігравати меншу роль у світовій системі безпеки, це, передусім для США, може закінчитись не так добре. І в економічному сенсі, і в політичному.
І от тоді на Штати і Трампа чекають складні часи. Але це буде не одразу, а, скажімо так, за рік-півтора.
Зараз у Європі точиться важлива дискусія, адже там не знають, що робити, коли прийде Трамп. Та в той же час розуміють, що треба бути готовими до такого, бути озброєними та захищеними. Європі потрібно зараз будувати свою систему власної оборони, за якої вся відповідальність лягає на європейців. І це, звісно, для Європи шок.
Водночас хороша новина, що вони вже будують власну систему безпеки без врахування сил США. Наприклад, зараз створюються достатньо серйозні потужності в Німеччині.
Польща вже кілька років, незалежно від американських політиків, достатньо серйозно озброюється і скоро буде мати найбільшу сухопутну армію серед членів ЄС.
Я думаю, що є шанс для достатньо екзотичних сценаріїв, наприклад, коли врешті у Туреччини з’явиться можливість доєднатися до Європейського Союзу, тому що вона має свою армію, здатну воювати. Перед європейцями постане питання: або подолати протиріччя з Туреччиною і мати потужну армію, або ж самим воювати. Для України це також шанс стати для Європи дуже потрібною.
Негативне у безпековій підготовці ЄС те, що вони все роблять ефективно, якісно, але надзвичайно повільно. І в цьому зараз Європа дуже багато програє авторитарному режиму, тому що вона не може швидко ухвалювати певні рішення.
Сьогодні на питання стосовно дій Трампа щодо НАТО після його ймовірного повернення ніхто не відповість. Просто треба теж розуміти, хто такий Трамп. Це людина, яка завжди була в шоу-бізнесі, яка стала відомою через епатаж. Він буде робити епатажні заяви й надалі, в тому числі і стосовно Альянсу. Але епатаж – це далеко не завжди конкретні дії. Такі політики часто не знають, що вони будуть робити, коли отримують владу.
Наприклад, коли Трамп під час свого першого президентства обіцяв повернути все виробництво з Китаю і Мексики до США, але так цього і не зробив. Бо це фізично неможливо. Те ж стосується і НАТО.
Звісно, його епатаж може мати наслідки, щось він може зробити. Тому заяви його треба сприймати серйозно і розроблювати різні сценарії. Тим паче, що певні речі після його різких висловлювань відбуваються.
Наприклад, після його заяв, що він не буде захищати Європу, європейці розпочали збільшувати військовий бюджет. Тому Трамп майже пишається, що жоден американський президент не зміг змусити європейців боротися за свою безпеку, а він таки змусив. Не виключено, що Трамп буде говорити це і надалі, щоб спонукати європейців до активних дій.
Кремль чекає його приходу, це правда. Тому що з Байденом точно домовитися вже не вийде, а з Трампом є певний шанс. Це не означає, що цей шанс буде використано, але на сьогодні в Росії на це дуже сподіваються.
І ще у Кремлі дуже сподіваються на те, що Трамп почне розвалювати НАТО і у разі його приходу значно зросте внутрішня напруга в Сполучених Штатах. Вони на це розраховують, до речі, набагато більше, ніж на те, що будуть переговори щодо України.
Я не вважаю, що Сполученим Штатам щось загрожує через внутрішні протиріччя, але такі події, як у Техасі, відволікають американців від справді важливих питань, які Америці потрібно вирішувати. Тому що від цього залежить доля не тільки самих американців, а й доля світу, і у тому числі – доля України.
Треба бути готовим до будь-якого сценарію, це правда. Але, у принципі, не видно, що Трамп спробує щось реакційне зробити. Мені здається, що він все ж повернеться до стандартної політики, як це вже було під час його першого президентства.