Якщо замороження війни відбудеться, як пропонує Трамп, – це дуже нехороший сценарій для України. Інтерв’ю з дипломатом Левченком

У Брюсселі відбувся саміт лідерів країн ЄС. Перед початком заходу президент України Володимир Зеленський заявив, що серед основних питань під час двосторонніх переговорів розглядатимуть посилення захисту енергетичних об'єктів та критичної інфраструктури, а також збільшення військової підтримки, аби Україна посилила свої позиції у протистоянні з Росією.

У США триває пошук варіантів початку переговорного процесу щодо врегулювання війни. Про це маємо заяви новообраного президента США Дональда Трампа. Водночас людина Трампа у Європі – прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан – своєрідно підходить до мирного процесу, намагаючись дискредитувати позицію України.

Своїми думками щодо цих та інших питань в ексклюзивному інтерв’ю для OBOZ.UA поділився дипломат, посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині у 2010-2017 роках Олександр Левченко.

– У Брюсселі 18-19 грудня відбувся саміт лідерів ЄС. Для нас головне питання – допомога. Президент України Володимир Зеленський мав низку двосторонніх зустрічей з лідерами країн ЄС, а також дуже важливу розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

– Перед початком саміту президент чітко зазначив те, що Україні потрібні додаткові засоби протиповітряної оборони та інші види озброєння. Наші західні партнери відповіли, що знають про потреби України та розглянуть питання. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Україна отримає 19 систем для захисту критичної інфраструктури. Головне в цьому – час, тобто коли саме ми отримаємо обіцяне, адже Росія не припиняє своїх атак ні на день. Будемо сподіватися, що цей процес буде швидким.

Загалом я б сказав, що йдеться про те, що Європейський Союз шукає своє місце у врегулюванні конфлікту Росії проти України. Європа розуміє свою відповідальність за безпеку України. Як цю безпеку забезпечити, поки що відповіді немає, бо ми хочемо і говоримо про НАТО, якщо не про членство, то хоча б про запрошення. Є інші думки, інше міркування. Одне із них – розміщення контингентів країн-членів НАТО та ЄС в Україні. Але це все може розглядатися більш предметно лише після припинення вогню. Це теж задання перспективне, але над ним треба працювати щодня. Ми знаємо про те, що створено європейську контактну групу з питань миру в Україні. Окрім того, є очікування, що ця група збереться ще цього року, ще в грудні. Тобто робота триває.

Окрім того, я б акцентував ще на одному питанні – як ми продовжимо процес переговорів щодо членства у Європейському Союзі. Це питання також ми забуваємо. Звісно, воно сьогодні не найголовніше, поки ми відбиваємо російську загрозу, але все ж і про це варто пам’ятати.

– Щодо зменшення загрози від Росії. На саміті розпочали процес розгляду можливості створення миротворчої місії та її відправлення в Україну. При цьому якщо президент Франції Макрон найбільший прихильник та "двигун" цієї ідеї в Європі, то більшість інших європейських лідерів досить стримано про це говорять. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск і президент Фінляндії Александр Стубб застерігають від забігання наперед на тлі обговорень ідеї миротворчої місії в Україні. Про те, що поки що рано говорити про миротворчу місію, оскільки Росія не зацікавлена в мирі, заявила й головна дипломатка ЄС Кая Каллас. Мовляв, миротворча місія в Україні можлива лише за згоди на це Росії.

– Зважаючи на те, що європейські країни, які гіпотетично можуть брати участь у цій миротворчій місії, є членами НАТО, то так, треба згода Російської Федерації, тому що вони будуть на лінії розмежування. Поки що окрім заяв, причому переважно тільки від Макрона, нічого не зрозуміло. Як вона буде організована, як функціонуватиме, який їхній мандат та чисельність. На сьогодні це дуже "сира" перспектива.

Президент України заявив, що Макрон вже налагодив контакти з деякими іншими лідерами і що існує позитивна реакція від окремих лідерів щодо цієї справи. На мій погляд, це, мабуть, усе, що поки що ми маємо на цьому напрямі.

Стосовно того, чи будуть ці миротворці гарантією безпеки. На мій погляд, вони не нададуть гарантій безпеки. Фактично відбудеться замороження лінії розмежування, де ці миротворці зафіксують те, що ось ця лінія існує. Сьогодні для України важливо отримати якомога більше допомоги, щоб якось посунути цю лінію, аби максимально зменшити окуповану територію. Бо якщо замороження війни буде по лінії теперішньої фронту, що пропонує новообраний президент США Дональд Трамп, то це дуже нехороший сценарій для України. Адже яким чином ми потім повернемо наші території, які захопила Росія, поки що сказати не може ніхто. Дипломатичний шлях, переговори – це добре, але Москва каже, що не віддасть окуповане, і що тоді робити з цим, наші західні партнери знають?

– Напередодні з'явилася інформація, що спецпредставник обраного президента США Дональда Трампа Кіт Келлог приїде в Україну, а також відвідає ще декілька європейських столиць. До Москви він не збирається поки що їхати. Зустріч, як зазначається, націлена на "встановлення фактів", а не на активні переговори. Які саме факти він збирається зібрати, не зазначається.

– Келлог приїде, щоб максимально зібрати інформацію, відповіді на питання, які цікавлять Трампа. Він військовий генерал, бував у боях, розуміється на цій справі. Він багато чого вже знає, багато чого чув, був в Україні, але йому треба все це зробити особисто. Треба зрозуміти, яка насправді ситуація на фронті, військове забезпечення, потенціал Збройних сил України. Яким чином Україна може тримати оборону, чи вона може навіть у контрнаступ перейти і так далі. Йому на все це треба подивитися, реально оцінити, доповісти президентові, на те він і спецпредставник щодо цих питань.

Трамп має спиратися на дуже чітку та перевірену інформацію, і одним із важливих джерел буде те, що побачить, почує Келлог. Крім України, він планує також зібрати бачення розвитку ситуації і в наших європейських партнерів. Передбачаю, що це буде обов'язково Польща, Британія, Франція, не відкидається ймовірність, що й Німеччина.

Американцям треба розуміти, що відбувається, що можуть європейці запропонувати додатково, як вони бачать завершення цієї проблематики.

– Інший "спецпредставник" Трампа, неофіційний, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан також активно включився в переговорний процес. Як ви прокоментуєте ситуацію з перемир'ям, яке нібито Орбан запропонував Росії та Україні і Україна нібито не погодилась. Українська влада вже зазначила, що Орбан не пропонував жодного "різдвяного перемир’я", та закликала його припинити "аморальні маніпуляції" на тему миру та утриматися від "миротворчих" дзвінків до Москви. Що цікаво, майбутній радник Трампа з питань нацбезпеки Майк Волтц зазначив, що такий варіант, який запропонував Орбан, можна розглянути.

– На жаль, дискредитацією України Орбан займається не один рік, фактично весь час російської агресії. Звичайно, це не дуже приємна ситуація, але до цього вже треба бути готовими, відразу – відповідь публічна у ЗМІ, щоб світ знав про реальну позицію України. Тож проявлятиме активність він далі, бігаючи між Трампом і Путіним.

– Тобто Орбан все ж наділений Трампом певними функціями для активних дій щодо України?

– Це так, але нам треба встигнути переконати оточення Трампа в дискредитаційній політиці, із проросійським таким "присмаком", яку веде Орбан щодо України. Що він не є посередником, що він фактично є спецпредставником Кремля. Що все це негарно виглядає. Але підкреслюю, про все це треба постійно говорити, комунікувати, доносити інформацію, ставити ці матеріали у світові ЗМІ, щоб вони бачили, як насправді діє Віктор Орбан. І таким чином робили висновки, чи може він дійсно бути реальним посередником.

– Володимир Зеленський зазначив, що він не допустить Орбана до мирного процесу, зважаючи на всі його дії і активність останнім часом, яка фактично грає на руку Кремля. Враховуючи те, що все-таки на сьогодні Трамп прислухається до Орбана, він з ним контактує щодо України, збирає інформацію за його допомогою. Чи не принесе це проблем у комунікацію української влади з Трампом та його командою?

– Якщо ми наполягатимемо на цьому, то, мабуть, ми ж дамо аргументацію із викладом фактів того, як поводиться Орбан та його представники в контексті війни в Україні, початку мирного процесу, в контексті того, як вони блокують багато речей у Європейському Союзі щодо України. Ось про такі речі Трампу постійно треба говорити, доводити до відома усієї нової адміністрації.

– Дональд Трамп заявив, що в переговорах про припинення вогню в Україні досягнуто "невеликого прогресу". За його словами, Україна і Зеленський мають бути готовими до підписання угоди. При цьому він не сказав, що Путін і Росія повинні бути готові до підписання угоди.

– Можливо, на Україну набагато легше тиснути, ніж на Росію. Тому поки що ось таке формулювання. Президент України під час тристоронньої зустрічі в Парижі і підтвердив, що ми готові, в принципі, немає питань. Але ж справа ж не в Україні, справа в Росії. Вона не готова до цього. Про все це свідчать кроки, які вона робить в Україні та й на міжнародній арені. Тож поки дискусія в цьому полі ведеться, але якщо Росія буде Трампу виставляти забагато своїх "хотілок" і щось там розказувати знову про "Орєшнік" і так далі, я думаю, що в наступного президента США може змінитися позиція і щодо Кремля.

– Питання про іншого нашого сусіда – Польщу. Напередодні Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск зустрічалися у Львові, де мали непогану розмову. За її результатами Туск зазначив, що Польща готує 46-й пакет допомоги Києву на 100 млн євро і планує направити його в січні. На ваш погляд, це може свідчити про те, що, зважаючи на непрості взаємовідносини в останні місяці, які були між українською і польською сторонами, ми нарешті знову знаходимо порозуміння з Польщею?

– Основне непорозуміння між нами було через розкручування питання Волинської трагедії. Жодного стосунку до того, що відбувається зараз в Україні, до російської агресії, воно не має, але ж кинуло тінь на поточні питання у взаємовідносинах між країнами.

Нарешті щодо цієї проблеми розпочався певний рух. Так, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відвідав не так давно Варшаву. Маємо важливу заяву зі сторони України, що жодного мораторію для польських установ на видачу дозволів для пошукових ексгумаційних робіт немає і ексгумація може розпочатися навесні 2025 року. І це дуже важливо.

Треба було не доводити до такого стану речей і просто раніше сказати, що ми будемо вирішувати це питання і так далі. Тому що, на жаль, у нинішній ситуації ми більше залежимо від Польщі, ніж Польща від нас. При цьому Польща розуміє небезпеку російської агресії, розуміє, що нам потрібна підтримка. Вона надала її вже майже на 4,5 мільярди, і ми дуже вдячні за цю підтримку.