"Зберігайте спокій і дайте Україні танки": глава МЗС Литви закликав НАТО посилити підтримку України. Чого чекати від зустрічі в Бухаресті
У румунській столиці Бухаресті 29-30 листопада проходить знаковий саміт НАТО – міністри закордонних справ Північноатлантичного альянсу зберуться в тому ж місті, де 14 років тому було підтверджено, що Україна та Грузія стануть його членами. Країнам зрештою не дозволили долучитися до Плану дій щодо членства в НАТО, згодом агресор Росія напала на Грузію, а сьогодні веде повномасштабну війну проти України й велика увага дипломатів нині зосереджена на ній.
На тлі російської агресії глава МЗС Литви Габріеліус Ландсбергіс закликав колег підтримати українців, заявивши: "зберігайте спокій і дайте танки". А генсек Альянсу Єнс Столтенберг запевнив, що той не відмовляється від допомоги нашій державі. Чого чекати від зустрічі в Бухаресті – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Хто візьме участь у саміті НАТО?
Дводенний саміт у Бухаресті, який стартував цього вівторка, збирає не тільки міністрів закордонних справ 30 країн НАТО. До участі запрошено двох майбутніх членів Альянсу – Фінляндію та Швецію, які чекають на повну ратифікацію своїх заявок. А також представників країн, які бажають стати членами НАТО – України, Грузії, Боснії та Герцеговини. Нашу країну представить міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, який проведе окрему зустріч із держсекретарем США Ентоні Блінкеном. На саміті буде представлена й Молдова, яка не планує ставати членом Альянсу, але є одним із його партнерів і відчуває зростання тиску з боку РФ.
"Після дев’яти місяців повномасштабної війни, яку веде Росія, НАТО повертається до місця прийняття одного з найсуперечливіших своїх рішень, маючи намір повторити обіцянку, що Україна одного дня приєднається до найбільшого у світі військового Альянсу", – пише АР про очікування напередодні нового саміту в столиці Румунії.
Чого чекати від саміту НАТО Україні?
За кілька днів до саміту, нинішній генсек Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг запевнив, що на тлі кампанії російських ракетних ударів по українській критичній інфраструктурі"НАТО продовжуватиме підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно".
"Ми не відступимо. Країни-союзниці надають безпрецедентну військову підтримку. І я очікую, що міністри закордонних справ також узгодять посилення нелетальної підтримки", – процитувало Reuters його слова перед зустріччю в Бухаресті.
Саміт у Румунії, як очікується, забезпечить нові партії нелетальної допомоги Альянсу для України: враховуючи паливо, електрогенератори, медикаменти, зимове спорядження та пристрої для блокування безпілотних літальних апаратів.
За прогнозами ЗМІ, окремі союзники також, ймовірно, оголосять про нові поставки військової техніки для України. Журналісти припускають, що це можуть бути системи протиповітряної оборони (ППО), про які Київ просить від самого початку вторгнення для захисту неба. Хоча загалом як організація НАТО не забезпечує Україну зброєю чи системами ПРО/ППО, побоюючись бути безпосередньо втягнутою у війну з Росією.
Чи говоритимуть на саміті про членство України в НАТО?
14 років тому, у квітні 2008 року, саміт Північноатлантичного альянсу в Бухаресті став майданчиком запеклих дискусій щодо перспектив членства України та Грузії. Для глави РФ Володимира Путіна це була перша можливість взяти участь у саміті НАТО в статусі президента країни – і вже тоді російський диктатор категорично заперечував проти прийняття України в Альянс, називаючи це нібито "прямою загрозою" безпеці Росії. У 2022-му він використав цю ж маніпулятивну "причину", щоб розв’язати повномасштабне та відкрите вторгнення в нашу державу.
Тоді ж, у 2008 році, всупереч запереченням Путіна країни НАТО погодилися окреслити євроатлантичну перспективу України та Грузії за підсумками саміту.
"НАТО вітає євроатлантичні прагнення України та Грузії щодо членства в НАТО. Ми погодилися, що ці країни будуть членами НАТО", – озвучив текст підсумкового комюніке Яап де Хооп Схеффер, на той час генсек Альянсу.
Він висловив упевненість, що це "початок процесу, який призведе до членства України в Альянсі". Серед країн, які підтримали такий курс Києва й Тбілісі, були США на чолі з Джорджем Бушем-молодшим.
Проте зусилля України, яка під час президентства Віктора Ющенка намагалася домогтися Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) виявилися марними: саміт у Бухаресті відклав це рішення до грудня 2008 року, та зрештою ані Україна, ані Грузія так і не отримали ПДЧ. Ця відмова була багато в чому обумовлена позицією Німеччини і Франції, які, як з’ясувалося пізніше, "побоювалися спровокувати Путіна".
А вже у червні 2022 року колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель визнала, що у 2008 році навмисно блокувала рух України до НАТО – і вважає це правильним рішенням навіть на тлі геноцидної війни, яку Росія розв’язала проти України дев’ять місяців тому. Меркель аргументувала свою позицію тим, що тоді "Україна не була тією країною, яку ми знаємо зараз" – мовляв, реформаторські сили були розколоті і нею "керували олігархи", а Путін вважав би надання Україні ПДЧ в НАТО "оголошенням війни".
Однак така спроба Берліна й Парижа "утихомирити" лідера Кремля не врятувала від війни ні Київ, ні Тбілісі. Росія вторглася в Грузію вже через кілька місяців після саміту в Бухаресті, у серпні 2008 року, в Україну – після Революції гідності 2014-го, а згодом і ще масштабніше в лютому 2022 року. Перед тим, у грудні 2021-го, Москва навіть вимагала від НАТО офіційно відкликати рішення саміту в Румунії 14-річної давності, яке передбачає можливість членства України й Грузії.
Все таки з весни 2018 року Україна має статус країни-"аспіранта" НАТО – це означає, що Альянс офіційно визнає інтерес держави у приєднанні до нього, і вона отримує запрошення вступити в інтенсивний діалог з НАТО з питань членства та пов’язаних із ним реформ. Нині такий статус мають три держави: Україна, Грузія, Боснія й Герцеговина. З них лише остання має ПДЧ.
За 14 років, що пройшли з моменту історичного саміту в Бухаресті, членами НАТО стали Албанія та Хорватія (з 2009 року), Чорногорія (з 2017 року), Північна Македонія (з 2020 року). На тлі вторгнення Росії в Україну заявки максимально швидко подали також Швеція і Фінляндія. Переговори з цими двома країнами завершено, протоколи про їхнє приєднання були підписані на саміті НАТО в Мадриді в липні 2022 року. Тепер вони є офіційно запрошеними до НАТО державами, беруть участь у самітах Альянсу та стануть його повноправними членами після того, як це рішення ратифікують парламенти всіх 30 інших членів НАТО.
Видання AP зазначило, що на саміті через 14 років НАТО збирається відновити свою клятву перед Україною. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що двері Альянсу відчинені для нашої країни, однак головною його метою поки, ймовірно, є не питання членства, а допомога їй у перемозі над Росією.
Як повідомляв OBOZREVATEL, іноземні ЗМІ пишуть, мовляв, Захід не був готовий до нової війни в Європі із використанням танків та артилерії, яка нині триває в Україні. Через це США та НАТО сьогодні намагаються забезпечити Україну зброєю, а також поповнити й власні запаси озброєння.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що деякі країни, які мають потрібну Україні зброю, не погоджуються давати її з політичних причин. Він закликав НАТО збільшити виробництво озброєння, оскільки без цього перемогти агресора не вдасться.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!