Зміна уряду в умовах війни неможлива, як і проведення виборів, і справа тут не лише в Конституції. Інтерв'ю з Веніславським
Про те, чому Верховна Рада не проголосувала за заборону УПЦ МП, коли чекати на кадрові зміни в уряді, а також про те, чому в умовах військового стану не можна не лише проводити вибори, але й змінювати прем'єр-міністра, в інтерв'ю OBOZ.UA розповів народний депутат, член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
– Обговорення законопроекту про заборону УПЦ МП мало не викликало парламентську кризу та розкол монобільшості. Чому?
– Незважаючи на те, що законопроект не забороняє прямо УПЦ МП, а лише ті релігійні організації, центр управління якими знаходиться в країні-агресорі, всі чудово розуміють, про що йдеться. Це вже геополітика на релігійній основі. І, на жаль, у парламенті є певна кількість проросійськи налаштованих депутатів.
Сам законопроект хороший, адекватний. Він повністю відповідає Конституції України та відповідає всім міжнародним нормам у сфері свободи совісті. До речі, всі міжнародні акти передбачають можливість обмеження права на діяльність релігійних організацій, якщо це відбувається на користь громадської безпеки, забезпечення прав та свободи людини.
– Що в нас буде з кадровими рішеннями щодо Кабміну, чи будуть наприкінці серпня призначені нові міністри?
– Думаю, що у короткостроковій перспективі буде порушено питання про призначення на вакантні посади у тих міністерствах, де нині не повноцінні міністри, а тимчасово виконуючі обов'язки. Це питання точно буде порушено, про це говорив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Але все залежить від того, чи буде подання на вакантні посади прем'єр-міністра. На сьогоднішній день його немає.
– Проясніть свою позицію з неможливістю звільнення прем'єра під час війни. Чому?
– Закон про воєнний стан передбачає, що під час війни повна зміна Кабінету міністрів неможлива. Це резонно: може посипатись вся виконавча вертикаль влади, що під час війни дуже небезпечно. А звільнення прем'єр-міністра автоматично за Конституцією спричиняє повну зміну складу уряду.
– Чому у Конституційному суді так і не роз'яснили ситуацію з виборами в умовах воєнного стану?
– Для того, щоб Конституційний суд України роз'яснював будь-які питання, до нього має звернутися відповідний суб'єкт права на конституційне подання чи конституційне звернення. За моєю інформацією, жодного звернення до Конституційного суду про роз'яснення чи визнання будь-яких положень законів чи тих чи інших норм неконституційними не було.
– Західні партнери перестали мусувати цю тему. Їм удалося пояснити ситуацію?
– Тут очевидна норма Конституції, яка говорить про те, що в умовах воєнного стану вибори проводитися не можуть. Після того, як низка українських експертів та спікерів свою позицію, засновану на Конституції, західним партнерам озвучили, у них усі питання було знято. Стаття 108 Конституції України говорить про те, що президент продовжує виконувати свої повноваження до вступу на посаду новообраного президента України. Це означає, що жодних сумнівів щодо легітимності нинішнього президента немає і бути не може.
– Що робити з виборами, якщо війна затягнеться ще кілька років?
– Чекати на закінчення війни. Без скасування правового режиму воєнного стану президентські, парламентські, місцеві вибори проводити не можна. Взагалі, це дуже небезпечно. По-перше, ми не зможемо забезпечити безпеку всіх учасників виборчого процесу, і не лише у прифронтових зонах. Навіть у Києві виборчі дільниці можуть стати мішенню агресора.
По-друге, понад мільйон виборців – це військовослужбовці, які виконують бойові завдання, як їм забезпечити голосування? Як голосуватимуть біженці, як відбуватиметься агітація – також незрозуміло. Виборчий процес передбачає різноманітні форми передвиборчої агітації, діяльність політичних партій, свободу засобів масової інформації. А як це забезпечити на прифронтових територіях? Як забезпечити участь у виборах наших громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях?
Тобто, якщо проводити вибори до завершення війни, завжди будуть охочі поставити їхні підсумки під сумнів. Будь-які органи влади, сформовані після виборів під час війни, можуть бути нелегітимними.