Геополітичне суперництво: чому туризм в Україні важливий
Розвиток туристичної галузі сприяє підприємницькій активності малого та середнього бізнесу. Як приклад – європейські країни з високим рівнем життя. Раціональні європейці давно реалізовують потенціал своїх гірських регіонів, які є непридатними для будь-яких інших проявів економіки. Це екологічний магніт для інвестицій та тисячі робочих місць у депресивному гірському регіоні.
Україна є лідером по ландшафтних багатствах, та аутсайдером по механізмах їх реалізації на своє благо. Що цікаво, не безініціативність гальмує розвиток, а парадоксальний факт впертого протистояння. Проти – інвестовані тією ж Європою активісти. І тут ніби смішно: свій до свого по своє, а сусідні держави висловлюють занепокоєння стосовно ментального комфорту місцевих ведмедів. Яких, до речі, значно більше ніж в сусідніх країнах – за даними "Національного екологічного центру", Україна займаючи менше 6% території Європи, володіє не менше 35% її біологічного різноманіття, і за цим показником випереджає майже всі європейські країни. Чому інноваційні туристичні проєкти, енергозберігаючі ініціативи, запити на контрольований туризм (з метою піклування про природу!) стикаються із супротивом екоактивістів? Закордонне фінансування яких наводить на роздуми: необхідність у недобросовісній пропаганді – це "зелені" наміри? Чи ідеться про іншу "зелень"? Гроші пахнуть грошима, як то кажуть. Давайте розбиратися.
Малий та середній бізнес у Карпатах гуртується навколо гірськолижного туризму
Початок повномасштабної війни – критичний період для існування української економіки. Ментальна стійкість переламала тенденцію – і сьогодні українці все частіше відкривають власну справу. У червні 2023 року в Україні було зареєстровано найбільшу кількість фізичних осіб-підприємців (ФОП) за останні 3 роки – більш як 31 тисяча ФОПів. З них чимало бізнесів – у західних областях, де знаходяться Карпати:
- Львівщина – 10 139
- Івано-Франківщина – 4 488
- Закарпаття – 2 832
Це логічно. Карпати – це туризм. Туризм є джерелом для розвитку місцевої, і навіть державної економіки. На прикладі Австрії, гірськолижний туризм дає фантастичні 12% ВВП країни. При співставній площі австрійських та українських гір в Австрії діють 440 гірськолижних курортів, які щороку відвідують 35 млн туристів, що у чотири рази більше за населення країни.
Часто нові справи – це напрямки, від яких безпосередньо залежить розвиток туризму в Україні. Кафе, готелі, ресторани, бази відпочинку, туристичні агентства мають відносно сталий попит, сприяють зростанню інвестицій, розширенню бізнесу та створюють нові робочі місця.
Разом з цим статистика вказує на суттєве відставання реєстрацій нового бізнесу на Закарпатті. Причина – низький рівень інфраструктури, яка повинна сприяти розвитку туристичної індустрії та створюватиме умови для підприємництва.
Зберегти Карпати – це дати їм економічні можливості!
Новий туристично-рекреаційний комплекс на Закарпатті – це перспективно. Як говорить європейський досвід, навколо такого проєкту розгортається інфраструктура, у якій задіяний малий та середній бізнес – готелі, ресторани та кафе, магазини, прокат, АЗС тощо.
В Австрії, до порівняння, кожен десятий громадянин працює в індустрії гірськолижного туризму. Вона є основою добробуту австрійських громадян та громад, головним джерелом надходження валюти та наповнення бюджетів країни. Поява ТРК може вирішити соціальні, економічні, а також екологічні проблеми регіону.
В першу чергу – це якісні дороги. Це безпечна інфраструктура (бо мости, побудовані за часів Австро-Угорщини – небезпечні!), це повноцінні сім‘ї, де батьки не наймитують за кордоном, щоб прогодувати дітей.
Це маленькі українці, котрі залишаться вдома розбудовувати свою державу, а не після закінчення школи збиратимуть полуницю в Польщі. Це майбутнє. Наше, українське. Кому воно може бути не вигідним?
Чому гірськолижний комплекс є порятунком природи, а не її шкодою
Звинувачення екоактивістів у сторону громад щодо повного знищення природи та того, що "гори будуть залиті в бетон" – більше схоже на залякування малих дітей. Грамотна, свідома, доросла нація розуміє: який сенс туристам їхати на курорт, якщо там немає ніякої природи?
Згідно планів, вся інфраструктура курорту буде розташована в низовині поблизу населених пунктів. Та й взагалі, як може зашкодити Карпатам гірськолижний комплекс територією усього 0,06% від площі Карпат?
Особливо, коли всі розуміють, що реально шкодить природі Карпат: неконтрольована вирубка лісів.
Це соціальна проблема: ліси рубають у депресивних регіонах, де немає іншої можливості населенню заробляти на прожиття. Саме таке відбувається в Рахівському районі, поки екоактивісти блокують будь-який розвиток регіону. І не важливо, чи то будівництво гірськолижного комплексу, чи просто звичайна дорога, що в 21 столітті є нормальною практикою цивілізації.
Місцеві громади добре усвідомлюють перспективи залучення інвестицій та неодноразово на цьому наголошували. Вони також усвідомлюють, що курорт збереже ліси, бо є альтернатива вирубці, що наразі чи не єдиний спосіб заробітку у регіоні. Контрольований туризм – це сервісна економіка, яка приносить більше доходів та відповідно береже природу. Це відсутність нищівного джипінгу.
"Ми, мешканці карпатських громад, – патріоти свого краю. Українські Карпати не повинні бути постачальником мільйонів кубометрів кругляка за кордон і сировинним придатком для цивілізованого світу. Тут має розвиватися туристична індустрія", – висловили думку у колективному зверненні до влади на захист свого розвитку територіальні громади.
Природа та економіка не виключають одна одну. Економіка наповнює бюджети з яких фінансується захист навколишнього середовища.
За словами Степана Попа, професора та керівника робочої групи по формуванню звіту з оцінки впливу на навколишнє середовище ТРК "Свидовець", "Інвестиційний проєкт обґрунтований і доцільний. А негативне ставлення до нього екоактивістів упереджене і не сприяє економічному розвитку гірського регіону". Його підтримує доктор економічних наук Володимир Приходько. Стверджуючи, що підприємництво та заповідники сумісні Володимир Приходько каже, що цей проєкт втілюватимуть в умовах сучасних технологій, які здатні збалансувати вплив людської діяльності і природозахисних завдань.
Постає питання: якщо громади та фахові науковці тісно співпрацюють та приходять до єдиної думки стосовно обраного проєкту, хто тоді виступає проти?
Хто і навіщо фінансує екоактивістів Карпат?
В гірських районах Карпат вам відверто розкажуть: хто ці люди, що приїжджають захищати природу, нікому не відомо. Так звані "екологи" переважно з’являються тут з Києва чи Львова та з європейських країн. Одним з очільників руху проти курорту є такий собі француз, батьківщина якого асоціюється з найбільшим гірськолижним курортом у світі.
Земля належить громадам, які на ній проживають. Саме вони, за законодавством України, повинні вирішувати, як нею розпоряджатися. Вирішальне слово про реалізацію туристичних проєктів приймають виключно місцеві.
Проте поява сучасного інноваційного курорту в Україні сприятиме втраті туристичного "кеш-флоу" держав ЄС.
Тому саме розпорядникам фінансових потоків від гірського туризму може бути цікаве фінансування екоактивістів через екологічні фонди. Їх мета – добитися від української влади перетворення максимальної кількості карпатських земель на заповідники.
Але європейський досвід свідчить: якщо частка заповідної території перевищує 20%, то регіон опиняється у зоні депресії та економічного занепаду. У Рахівському районі цей показник вже становить 23%.
Зимові види спорту – це найбільш делікатний з точки зору впливу на природу вид туризму. На лижах катаються по сніговому покриву, це не порушує ані червонокнижних рослин, ані ящірок та інших тварин, що впадають у зимову сплячку. Та й створення рекреаційно-туристичної зони відповідає закону України "Про природно заповідний фонд" та стратегії старого розвитку Карпат.
В Україні лише 68 кілометрів гірськолижних трас. В горах Європи їх – 120 тисяч кілометрів. У нас усього 30 робочих витягів, в одній же лише Франції їх 3000.
Тож при співставній площі гір Австрії (52,6 тис. км²), Франції (40,8 тис. км²) та України (37 тис. км²) відсоток ВВП Україні від гірського туризму складає лише 0,5%, тоді як у Австрії це 12%, а у Франції – 8%. Саме така ситуація влаштовує іноземних конкурентів України.
Чи буде збільшуватися, або зменшуватися підприємницька діяльність у карпатських регіонах – прямо і безпосередньо залежить від розвитку туристичної галузі у цьому краї. Там є всі умови для зростання туристичної привабливості бізнесу у сфері відпочинку. Для зародження середнього класу в державі. Освіченого, свідомого, проукраїнського громадянина. Який точно знає, що ілюзія токсичних маніпуляцій сусіда – надто хитка дорога в майбутнє. Ми ж за нього сьогодні воюємо?