Окупована спадщина: пам’ятки України, які намагається присвоїти Росія

Фортеці, замки, природні осередки, кожен витвір мистецтва — частина нашої історії. Але що відбувається з цими атракціями, коли вони опиняються під загрозою? Російська агресія не лише забирає життя, а й нищить скарби національної культури. Сьогодні поговоримо про загарбані локації, які ми маємо повернути.

Бердянський державний педагогічний університет

Вищий навчальний заклад IV рівня акредитації. Розташовується у Запорізькій області. Нині тимчасово переміщений у Запоріжжя.

У 1872 році розпочалося будівництво чоловічої класичної гімназії. Вона працювала до 1919-го. Тут навчалися бактеріолог Володимир Хавкін — творець перших вакцин проти чуми й холери та військовий моряк, учасник Революції 1905-1907-х — Петро Шмідт.

Установа неодноразово змінювала спеціалізацію. У період з 1941 по 1943-ті тут працював німецький госпіталь.

Цікавий факт: під час зведення кожного класу продумували найменші деталі. Наприклад, зал фізкультури спеціально відокремили від решти будівлі амортизаційними матеріалами, щоб уникнути вібрацій та шуму під час занять. І ще не менш захоплива інформація: висота поверхів сягає 5 метрів.

Собор святого благовірного князя Олександра Невського

Розташовується у Мелітополі Запорізької області. Його вважають головним храмом міста. У 1884-му на місці нинішньої святині облаштували вірмено-григоріанську церкву. Однак, після революції її закрили. У 1930-му тут розмістили молочну дослідну лабораторію. А у 1941-му знову почав діяти релігійний осередок.

У 2003-2004-х молитовню реконструювали. Сьогодні від старого собору залишився лише корпус. Стіни розписали новими фресками, змінили іконостас та спорудили новий купол.

Наприкінці травня 2023-го ворог розмістив на території святині військову базу та шпиталь.

Херсонес Таврійський

Розміщується у Севастополі Автономної Республіки Крим. Пам’ятка входить до списків 7 чудес України та Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Музей просто неба відкрили у 1892 році на базі археологічних розкопок старогрецького міста.

У 1872-му тут почали проводити дослідження, у результаті яких знайшли залишки храмів, цистерни та водогін. А у далекому 988-му тут охрестився Володимир Великий.

Нині окупанти заклали тут новобудови, зокрема, новий амфітеатр. А деякі знахідки незаконно відвезли до Росії. Сьогодні частина історичного осередку частково зруйнована.

Інкерманський печерний монастир

Знаходиться у місті Інкерман у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Його заснували у VIII столітті.

Колись поблизу населеного пункту розташовувалися каменоломні для заслання християн. Згідно з переказами, у 94-му імператор Троян вислав сюди римського єпископа Климента I — першого християнського місіонера, який проповідував Євангеліє на українських теренах. Саме він розпочав роботи зі створення скельного храму. Тут він хрестив близько 500 осіб на день. Згодом праведника втопили в Козачій бухті. А через рік після його страти, у 102-му, море відступило. Тоді в підводному гроті знайшли рештки святого.

Протягом століть святиню переплановували, змінювали та реставрували. Тут облаштували 3 храми: священномученика Климента, святого апостола Андрія Первозваного та святителя Мартина Сповідника.

У 1895-му тут заклали ще одну релігійну будівлю — Пантелеймона Цілителя.

Тоді у 1931-му монастир закрили, а майно передали музейному об’єднанню у Севастополі. Пізніше у 1991-му споруду почали відновлювати. Сьогодні вона належить Українській православній церкві Московського патріархату.

Джарилгацький маяк

Один із найважливіших у Чорному морі. Він розміщується у східній частині острова Джарилгач на Херсонщині. Його висота сягає 24 метри. Дорога до локації складається зі 105 сходинок.

Вежу звели у 1902 році. Її замовив землевласник Скадовський. Існує легенда, що її проєктуванням займався французький архітектор та інженер Александр Гюстав Ейфель або ж його учень.

На жаль, через корозію металу у 2005-му башта перестала працювати. Тому неподалік розмістили нову.

Склеп родини Фальц-Фейнів

Розташовується у селі Новочорномор’я Скадовського району Херсонської області. Нині це напівзруйнована кам’яна каплиця-усипальниця.

У 1897-му брат засновника заповідника "Асканія-Нова" звів мавзолей з православною церквою. Тут він поховав свою дружину Софію. А згодом спочив і сам.

До речі, звідси можна помилуватися Тендрівською затокою, де колись затонуло чимало суден.

Маємо велику надію, що найближчим часом зможемо відвідати усі ці локації. Перемоги нам якнайшвидше!

Раніше OBOZ.UA розповідав, що подивитися на Опіллі.

Вас може зацікавити:Легендарна українська гімнастка крала, щоб вижити, вибила місце на Олімпіаді та чекала на зустріч зі Сталіним: історія першої чемпіонки

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!