Подалі від тривог: які локації Ужгорода відвідати під час різдвяних свят

Щоденний звук сирени неабияк впливає на наш настрій. На жаль, одні починають звикати до нього, а інші бажають втекти якнайдалі. Попри війну, українці не здаються й продовжують жити, працювати, любити, мріяти й, звісно, подорожувати. Сьогодні розповідаємо про більш менш безпечну місцину, куди можна поїхати у святковий період.

Відео дня

Ужгородський замок

Фортифікаційна споруда IX століття. Взимку, коли місто вкрите снігом, вона набуває особливого шарму. Можна прогулятися внутрішнім двориком, помилуватися панорамою міста й відчути дух минулих століть.

Колись тут розміщувалося князівство легендарного правителя Лаборця.

Візитна картка атракції – бастіони. Вони мають форму неправильного чотирикутника й з'єднані високим муром. Всередині палацу розташовується невелике обійстя, оточене стінами та вежами.

На території працює краєзнавчий музей, в якому зберігається колекція археологічних знахідок, стародавня зброя та обладунки, а також експозиції, що розповідають про історію осередку.

Про замок існує безліч легенд. Одна з них розповідає про доньку воєводи, яка закохалася у простого слугу, чим порушила суворі правила. Коли хлопець опинився у небезпеці, дівчина вирішила його врятувати. Проте доля розпорядилася інакше. Зраджену й покарану молодицю замурували в стіну будівлі. Кажуть, що в безмісячні ночі чути її стогін, а привид блукає коридорами.

Парад Миколайчиків

Ідея заходу зародилася у 1993 році, коли вчитель Федір Шандор вирішив додати яскравих фарб до святкування Дня Святого Миколая. За його ініціативи учні однієї зі шкіл Ужгорода самостійно підготувалися до заходу: пошили святкові шапочки та вивчили пісні.

19 грудня юні миколайчики вперше вийшли на вулиці міста та дарували солодощі перехожим. Успіх цього експерименту переконав організаторів у тому, що подія має стати доброю традицією, і вже наступного року до нього долучилися й інші заклади.

Маршрут помічників Чудотворця розпочинається з площі Петефі, далі – Театральна, Поштова та Народна. Потім вони прямують до облдержадміністрації й відвідують дітей у лікарні.

Музей народної архітектури та побуту

Розміщується поблизу величного Ужгородського замку. Атракцію заснували у 1965 році та відкрили у червні 1970-го. ЇЇ площа займає понад 5,5 гектарів.

В музеї зберігаються зразки житла та господарств різних народів, які населяли Закарпаття: долинців, румунів, угорців, бойків та гуцулів. Сьогодні комплекс нараховує понад сім садиб, шість будинків, церкву, дзвіницю, школу, кузню, млин та корчму. А його фонди мають понад 14 000 експонатів, що розповідають про багату історію та культуру краю.

Синагога

Будівлю звели у 1794 році. Однак, у XX столітті, її знищила пожежа. Тому дім зібрань перебудували знову, але вже на іншій ділянці на березі річки Уж. Цікавий факт: споруда не має аналогів у всій Європі.

В її архітектурі переважає поєднання романтизму й візантійських та арабо-марокканських мотивів. На жаль, після трагічних подій Другої світової війни, синагога зазнала докорінних змін. З 1950-х вона слугує концертною залою.

Корзо

Пішохідна вулиця в історичному центрі міста. Архітектурний ансамбль сформувався наприкінці ХІХ початку XX століть. Його назвали на честь італійських графів Другетів, які започаткували традицію вечірніх прогулянок центральним провулком Ужгорода.

Сьогодні Корзо вважають не лише головною локацією зустрічі ужгородців, а й місцем, де можна насолодитися спокійною атмосферою, посидіти в затишній кав'ярні, зазирнути в цікаві магазинчики або просто прогулятися старовинними двориками.

Взимку все прикрашають різдвяними декораціями. А ще на цій вулиці можна зустріти вуличних музикантів.

До речі, обов’язково сходіть до Вертепу біля міської ялинки. Його встановлюють 24 грудня на площі Шандора Петефі.

Бажаємо безпечної та атмосферної подорожі!

Раніше OBOZ.UA розповідав про бюджетні зимові курорти України

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!