Подорожуємо улюбленими місцями Івана Франка

Готові поринути в минуле та вирушити в похід стежинами Івана Франка? Сьогодні розповідаємо про локації, які надихали видатного поета. Тут створювалися шедеври, творилося майбутнє української літератури та кипіло життя публіциста. Тож звідки розпочати мандрівку – читайте нижче.

Відео дня

Нагуєвичі

Село Дрогобицького району Львівської області. Локація, де прозаїк народився та провів дитинство. Згодом він часто приїжджав сюди з сім’єю на відпочинок.

Радимо завітати до Літературно-меморіального музею. Його відкрили у 1981 році. Тут зберігаються експонати з життя родини Франка: дитяча колиска, дзеркало та мисник. А ще прогуляйтеся лісовою алеєю, яка розташована неподалік. Тут розмістили дерев’яні скульптури, каплицю Різдва Богородиці та Літній театр.

Також на території можна відвідати садибу батьків письменника.

Дрогобич

Містечко в Дрогобицькому районі Львівської області. Його вважають малою батьківщиною поета. Іван навчався у головній школі при церкві Святої Трійці, а потім у вищій гімназії імені Франца-Йосифа. Рекомендуємо сходити до дерев’яної церкви Святого Юра кінця XV – початку XVI століть. Франко описував її як справжню реліквію.

Борислав

Розташоване на півдні центральної частини Дрогобицького району на річці Тисмениця. Прозаїк згадує місто у всесвітньовідомій повісті "Борислав сміється". У роботі він описує непросту долю робітників копалень.

Обов’язково відвідайте історико-краєзнавчий музей. Тут є декілька "кімнат". У світлиці туристи побачать картини відомих митців. Зокрема, викладача Миколи Могилата та заслуженої художниці України Ірини Гресик. У природничій залі мандрівники дізнаються про тваринний та рослинний світ регіону. В історичній представлені рештки мамонта, знаряддя праці та предмети побуту.

Урич

Село в Стрийському районі Львівської області. Свою першу подорож Іван Франко здійснив ще гімназистом у 1869 році. Разом зі своїми однокласниками та вчителем Іваном Верхратським він вирушив у наукову експедицію. Дослідники поставили собі за мету зібрати колекцію гірських хрущів.

У той час поет мав захворювання очей. Щоранку він прямував до місцевого джерела та вмивався. Прозаїк вірив, що обряд допоможе йому впоратися з недугою.

Східниця

Селище Дрогобицького району Львівської області. Воно славиться лікувально-мінеральними водами.

Східницький замок, який протягом століть виконував оборонні функції, став прототипом фортеці з оповідання Каменяра "Татарські напади на Підгір’я".

До речі, письменник часто приїжджав сюди на відпочинок.

Вовків

Село у Львівській області. Вперше про нього згадують у 1398 році.

У 1887-му прозаїка сюди запросив добрий друг, чеський етнограф Франтішек Ржегорж. Саме тут, серед мальовничої природи, Каменяр відпочивав, рибалив і черпав натхнення для творчості.

У Вовкові майже все літо провела дружина Івана – Ольга Франко. Тут і народився їхній старший син Андрій.

Радимо завітати до костелу Святої Марії Магдалини. Святиню звели у 1924-1930 роки у стилі артдеко за проєктом архітектора Броніслава Віктора.

До речі, за радянських часів вона слугувала складом мінеральних добрив. Згодом молитовня стала місцем зйомок першого українського детективу "Злочин з багатьма невідомими". Мінісеріал створили за мотивами філософської праці Івана Франка "Основи суспільства".

Підгірки

Район міста Калуш. Вперше про нього згадують у 1408 році. У 1903-му письменник разом із братом Онуфрієм продали господарство у Нагуєвичах.

Після цього вони переїхали в просторіший маєток у Підгірках, де колись дітьми проводили літні канікули. Каменяр із синами та донькою обожнювали відпочивати біля річки Лімниці та ночувати у стодолі.

Рекомендуємо сходити до місцевого музею-оселі. Ініціатором створення стала внучка Оксана. Тут туристи дізнаються про життєвий і творчий шлях Франка, побачать його фото та родинне дерево.

До речі, тут похований рідний брат публіциста.

Криворівня

Село Верховинського району Івано-Франківської області. На початку 1900-х років атракцію вважали найпопулярнішим місцем для дозвілля інтелектуалів.

З 1906-го поет тут винаймав житло в різьбяра Василя Якіб’юка. Хатина розміщувалася на схилах гори Ігрець.

Прозаїк часто любив привозити звідси сушені гриби, варення, мед й традиційні сири з овечого молока – будз та бринзу.

Не упустіть шанс доторкнутися до історії та відчути себе частиною великої літературної спадщини!

Раніше OBOZ.UA розповідав про мальовничі українські хутори.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!