Архітектор пояснив популярність "хрущовок" і дев'ятиповерхівок у СРСР

П'ятиповерхові будинки-"хрущовки" стали символом радянської архітектури. На зміну їм прийшли однопід'їздні дев'ятиповерхівки, які в народі прозвали "вертикальними хрущовками".

Відео дня

Архітектор Руслан Кірничанський пояснив виданню FurnishHome.ru, з чим пов'язана популярність будівництва будинків саме такий поверховості.

"Згідно з нормативами і рекомендацій лікарів середини XX століття, в СРСР прийняли норму будувати п'ятиповерхові будинки без ліфта. Лікарі сказали, що для людини піднятися на п'ятий поверх пішки не буде великою проблемою, тобто здоровий організм ці навантаження витримає", - розповів Кірничанський.

Експерт зазначив, що будь-які будівлі вище п'яти поверхів, згідно з тим самим прийнятим нормативом необхідно було будувати разом з ліфтами. П'ятиповерхові будинки будували, бо це дешево, швидко: без сміттєпроводу, ліфта. У п'ятдесяті-шістдесяті роки це питання було дуже актуальним, людей потрібно було терміново переселити. Тому у всіх містах-мільйонниках і стотисячниках можна зустріти п'ятиповерхівки.

"Уже ближче до початку сімдесятих назріла необхідність будувати висотні будинки, з'явилися перші споруди серії II-18/9: однопід'їздні блокові вежі з одним ліфтом. Їх будували часто в СРСР через те, що пожежна стріла тих років не могла піднятися вище 27-30 метрів. Відповідно, це обмежувало норматив висотності будинків", - пояснив Кірничанський.

Але технології не стоять на місці: МНС отримало нові машини, і стріла стала вже підніматися і на 40 метрів. Тому жорстка вимога до поверховості житлових будинків перестала діяти. Дев'ятиповерхова серія була модернізована: це також пов'язано з тим, що потрібно було будувати більше будинків і розселяти більше людей. Стали вже зводити дванадцяти і чотирнадцятиповерхові будинки. А ближче до вісімдесятих - сімнадцяти і двадцятип'ятиповерхові будинки, розповів архітектор.

Як писав OBOZREVATEL, одними з найбільш проблемних в Україні є застарілі і непридатні для проживання "хрущовки". Якщо не почати їх знесення або капітальний ремонт, то вже за лічені роки половина сімей може залишитися без житла.

За проектом генплану, тільки в Києві потрібно знести понад 3000 "хрущовок", в яких проживають понад 200 тисяч родин.