Відео дня
Чому псевдоісторичні будинки псують місто і як це виправити
Будинки з ліпниною та колонами не пов’язують людей із минулим, а лише вводять в оману. Разом з ANDRIYIVSKY City Space розповідаємо, як псевдоісторична забудова шкодить місту та мешканцям і чому сучасні будівлі мають відображати ту епоху, під час якої їх було створено.
Не імітувати, а створювати
У 2005 році у Відні ухвалили меморандум, який закликав сучасних архітекторів, місцеву та державну владу відмовитися від будівництва псевдоісторичних будівель. Понад 600 містобудівних експертів зійшлися на думці, що одне з основних завдань архітектури — відповідати етапам розвитку міст і соціально-економічній ситуації. Справді історичні будівлі мають зберігатися й консервуватися, а сучасні — відповідати духу часу, водночас грамотно інтегруватися в контекст.
Віденський меморандум зібрав основні положення конвенцій та хартій ЮНЕСКО різних років і став одним із найважливіших архітектурних документів у сучасній історії.
У Києві псевдоісторична забудова залишається проблемою і сьогодні. За словами співзасновника BURØ architects Олексія Пахомова, вона має відразу кілька ризиків. По-перше, архітектура, яка імітує більш ранні стилі, вводить в оману мешканців. А по-друге, вона не дає простору сучасним рішенням: міста позбавляються динаміки й різноманітності — а саме це так цінно в сучасних міських просторах.
Довгий час псевдоісторична забудова в Києві вважалася гарним тоном. Багато з таких споруд — і навіть районів — з’явилися наприкінці ХХ та на початку ХХІ століття. Олексій Пахомов вважає, що частково така ситуація склалася через рекомендації Управління охорони культурної спадщини — цей орган радив використовувати більше "традиційних" елементів у нових будівлях.
Проєктуючи будівлі в "історичному стилі", архітектори намагалися швидко й безболісно отримати схвалення в містобудівній раді. На виході ж це були неякісні проєкти, що не відображали час, вважає співзасновник BURØ architects.
Сучасні комплекси замість "недобудів"
У багатьох країнах світу відмову від псевдоісторичних споруд закріплено на рівні державних норм та ініціатив. Наприклад, у США вже 30 років діє федеральна програма, у межах якої будівлі для держустанов виконують із використанням сучасних і рішень. Усе тому, що довгі роки в країні будували приміщення для місцевої та федеральної влади в давньоримському стилі — з колонами і характерних світлих відтінків.
Київ також поступово переходить від імітації до створення нових сенсів і тактовної інтеграції. Першими яскравими прикладами відмови від псевдоісторичної архітектури можна вважати Театр на Подолі та будівлю посольства Нідерландів, а згодом — Saga City Space. Спочатку ці проєкти спричиняли бурхливі дискусії серед киян щодо доречності такого підходу. Але з кожним новим будинком ситуація змінювалася — дедалі більше місцевих жителів приймають зміни й визнають їхню необхідність.
Відмова від псевдоісторизму лягла і в основу концепції нового комплексу ANDRIYIVSKY City Space, який незабаром з’явиться на Подолі. Це реконструкція недобудованої споруди середини нульових, яка в перших своїх версіях імітувала історичні прийоми.
За словами Олексія Пахомова, який є архітектором об’єкта, спочатку комплекс складався з двох будівель із псевдоісторичними рішеннями — вежами, бельведером. У процесі розроблення концепції реконструкції перед архітектором стояло завдання відмовитися від псевдоісторизму на користь сучасних рішень, які гармонійно інтегрувалися б у середовище Подолу. Для цього автор залишив колишній каркас, але відсік зайві елементи.
Для оздоблення фасаду використовують габро — гірську породу, видобуту в Україні. Щоби додати будівлі фактурності, архітектор вирішив чергувати текстури обробленого та необробленого каменю. Загалом будинок не обмежений конкретним візуальним стилем, тому не втрачатиме актуальності в майбутньому.
Фінальний проєкт — це mixed-use-комплекс, який поєднуватиме офіси, коворкінги, панорамний ресторан на даху та 17 апартаментів клубного формату, для яких передбачено окремий вхід із двору. Перші поверхи ANDRIYIVSKY City Space будуть активними — тут відкриються кав’ярні, ресторани. Завдяки цьому комплекс оживить вулицю, створить нові пішохідні маршрути і, як наслідок, стане новим місцем тяжіння району та всього міста.