Блог | Шумове забруднення: українські реалії будівництва та вибору житла

Високий рівень шуму негативно впливає на здоров’я і самопочуття людей. В Європі шумове забруднення є причиною близько 16 тисяч смертей та 72 тисяч госпіталізацій щороку. Також, наприклад, зовсім нещодавно німецька влада прийняла рішення про компенсації для людей, що живуть поруч із вітровими електростанціями, адже вони створюють додаткові звуки. Але ще більше шум впливає на мешканців мегаполісів. Та є одним із головних факторів, що систематично дратують жителів великих міст.

Читайте: Фасадна історія: культура проти пластикових балконів і кондиціонерів

В українських реаліях проблема шумового забруднення міського середовища має багато аспектів. Починаючи від гучних звуків на будівництвах, і закінчуючи неправильним розташуванням житлових об’єктів поруч із транспортними магістралями та специфічній класифікації нерухомості. Через яку діючі шумові норми не засовуються до деяких об’єктів.

Сьогодні у столиці та великих українських містах повсюди будують нові об’єкти житлової і комерційної нерухомості. Проте дуже часто забудовники не зважають на особливості локації, як-то її положення посеред уже заселеної житлової зони. Цим вони створюють дискомфорт місцевим жителям від будівельного шуму, бруду та інших супутніх явищ.

Читайте: Дорога оренда: чи можливо законодавчо стримати зростання цін

Для порівняння, в Японії біля кожного будівельного майданчика знаходяться шумові табло. На яких в режимі реального часу показується гучність робіт. Якщо гучність перевищує граничний показних, то будь-який перехожий може звернутися до поліції і попросити вжити заходів. Натомість в Україні процедура зовсім інша, і включає навіть виклик санітарно-епідеміологічної служби для складення відповідного висновку. Проте навіть із ним поліція може хіба що призначити винуватцям зовсім символічні штрафи.

У цьому випадку, найкращим рішенням було б слідування кейсу розвинутої Японії. Адже там часто будують об’єкти впритул до уже існуючих споруд. І, при цьому, не порушують шумового комфорту жителів. Мова йде про закріплення допустимого рівня шуму, а також індикаторів його перевірки, в якості цільових показників. При цьому деякі особливо шумні роботи необхідно дозволити проводити лише у певні проміжки часу.

Читайте: Реклама нових ЖК: Верховна Рада посилила вимоги для захисту інвесторів

Та проблема шуму часто не закінчують після зведення будинку. Німці, австрійці чи французи полюбляють жити у невеличких містах поза межами мегаполісів. Так вони економлять на оренді, а також проживають у більш спокійних умовах. У свою чергу, для мешканців великих українських міст серйозною перевагою є навпаки розміщення будинку біля транспортного вузла. З одного боку, це робить людину мобільною в переміщеннях по місту. Проте також змушує жити в режимі постійного підвищеного шумового забруднення від дороги.

До проблеми додають і забудовники. Які давно почали розміщувати об’єкти навіть впритул до шести-смугових шосе з інтенсивним трафіком. Внаслідок цього навіть хороші пластикові вікна, якщо вони виходять на дорогу, не можуть допомогти власникам житла насолодитися тишею.

Читайте: Украинские строительные нормы: как из преграды сделать трамплин

Інколи забудовники йдуть далі, і зводять споруди поруч із заміськими магістралями. Адже така вигідна транспортна локація дозволяє суттєво збільшити ціну квадратного метра. Для нібито вирішення цієї проблеми девелопер може погодитися на встановлення так званих шумових екранів уздовж доріг. Їхня мета – захистити будинки від гучних звуків траси. Та головне питання полягає в тому, що через фізику процесу поширення звуків, шумовий екран захищає тільки перші декілька поверхів. Тоді як жителі квартир вище будуть слухати щоденні симфонії.

В цьому випадку, вирішення проблеми полягає в чітких стандартах, прийнятих на міському рівні. По-перше, має бути генеральний план міста із чітким зонуванням. До генерального плану також треба додавати шумову карту із чітким визначенням локацій, неприпустимих для розміщення житлової нерухомості.

У свою чергу, кожен потенційний покупець нерухомості має також самостійно зважати на рівень шуму поруч із будинком. Наприклад, в Україні є навіть сайти із картами шумового забруднення міст, які показують рівень гучних звуків на кожній локації. Завдяки таким сучасним інструментам, а також власній спостережливості, людина може більш-менш точно передбачити, чи не знаходиться її житловий комплекс в критичній зоні.

Іще одна нестандартна шумова проблема може виникнути у власників апартаментів. Насправді, такого типу житла немає у жодній законодавчій класифікації. Це скоріше маркетинговий термін. І найчастіше він означає житло, яке введено в експлуатації у якості комерційної нерухомості. Для власника це означає неможливість зареєструватися за адресою та дещо вищі комунальні тарифи. Також треба враховувати відсутність умов по дотриманню тиші після 22 години і увесь день на вихідних, що законодавчо закріплені для житлової нерухомості. Тобто, такі квартири можуть бути ідеальними для молодих фанатів вечірок або музикантів. Але майже точно стануть проблемними для родин із дітьми або літніх людей. Адже не існує жодного механізму по обмеженню шуму, аналогічного до житлових об’єктів – навіть суто формального.

Жителі великих міст часто знаходяться в режимі стресу, нестачі сну та складного графіку. Здавалося б, всі вони хочуть мати змогу відпочити у себе вдома. Натомість у випадку сусідства із будівельним майданчиком, знаходження поруч із транспортними вузлами, або проживанні у так званих апартаментах, некомфортно високий рівень шуму може залишатися навіть при закритих вікнах. Всі ці фактори мають регулюватися на рівні будівельних норм та рішень щодо зонування мегаполісів зі сторони місцевої влади. І, звичайно, про них має замислюватися майбутній покупець житла, щоб обрати дійсно оптимальний варіант.