Реставрація, реконструкція, ревіталізація: чим відрізняються архітектурні роботи та навіщо вони потрібні
Деякі будівлі реставрують, інші піддають ревіталізації. А частину споруд просто зберігають та підтримують. Все це — види робіт з уже збудованими будинками, і кожен з них має свої особливості та цілі. Разом із житловим районом Новий Поділ розповідаємо, як вони відрізняються між собою та у яких випадках використовуються.
Зберегти історію
Стандарти щодо поводження з історичними об’єктами США рекомендують зберігати й відбудовувати споруди чотирма способами: збереження (preservation), відновлення (rehabilitation), реставрація (restoration) та реконструкція (reconstruction). Перші три використовуються для будівель, яким уже багато десятків чи навіть сотень років.
Збереження означає підтримання форми, цілісності й матеріалів споруди. Це поточне обслуговування та ремонт за потреби, але без заміни матеріалів і без нового будівництва.
Відновлення передбачає зміну об’єкта. Доповнення можуть бути суттєвими, проте початкові параметри залишаються недоторканими. Як у складі-силосі старої паперової фабрики у Фінляндії, що його відновлюють зі збереженням специфіки будівлі, там працюватиме дослідницький архітектурний центр.
Для реставрації головне — точно відтворити вигляд і форму, усі архітектурні риси періоду будівництва. У нашій країні це поняття визначає Закон "Про охорону культурної спадщини" — споруди, визнані такими об’єктами, дозволено лише реставрувати. У рамках реставрації відновлено фасад Національного художнього музею в Києві, дерев’яну церкву XVII століття в Колочаві Закарпатської області.
Відтворити по-новому
Термін "реконструкція" об’єднує усі трансформації вже збудованої будівлі. У різних країнах його використовують як для опису робіт з історичними спорудами, так і для відбудови будь-яких зруйнованих об’єктів із відтворенням, частково чи повністю, їхнього зовнішнього вигляду та функцій.
Згідно з визначенням Австралійського комітету Міжнародної ради зі збереження пам’яток та пам’яток (ІКОМОС), реконструкцією передбачено з використанням нових матеріалів повернути будівлі її колишній стан.
А Стандарти поводження з історичними об’єктами США подають цей термін як "опис втрачених частин об’єкта, за умови наявності документальних і фізичних доказів, що дає змогу максимально точно відновити його".
Німецький історик Георг Мерш визначає реконструкцію в архітектурі як "науковий метод отримання первісних матеріалів, щоби відтворити зруйновані об’єкти, незалежно від того, скільки часу пройшло". За класифікацією Мерша, існує кілька напрямів:
Точна реконструкція — використовуються, якщо можливо, ті самі матеріали й методи, що і в будівництві.
Змодельована реконструкція — у разі браку інформації про вихідний об’єкт відтворюють його версію за уявленням архітекторів.
Реплікативна реконструкція — створюється, фактично, копія початкової будівлі.
Дидактична реконструкція — паралельно проводяться археологічні розкопки, а здобуті матеріали перетворюють на тематичні парки.
Експериментальна репродукція — у будівництві нового об’єкта використовуються старовинні методики й матеріали.
Серед яскравих прикладів реконструкції — відродження будівель, зруйнованих під час Другої світової війни: Рейхстагу в Берліні, храму Фрауенкірхе в Дрездені, Старого міста у Варшаві.
В Україні цим терміном прийнято називати не лише відтворення історичних споруд. Згідно з Будівельними нормами та правилами, реконструкція — перебудова введених в експлуатацію об’єктів, що передбачає "удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції". Прикладами можна назвати Центральний автовокзал у Києві, напівзруйнований будинок початку ХХ століття на Великій Житомирській, 34-А.
Оновити або оживити
Ще два різновиди реконструкції виділяють в окрему групу, з огляду на їхні визначальні риси, — це реновація та ревіталізація.
Реновацією називають модернізацію занедбаних будівель чи кварталів. У цьому випадку нічого не реставрують і не відбудовують, адже завдання — оновити й покращити застарілі конструкції та матеріали із застосуванням нових технологій і креативних рішень. Об’єкт зберігає своє призначення, але може отримати додаткові функції. Приклади — апгрейд офісу Uber Uber в Амстердамі, магазину Tiffany & Cо в Нью-Йорку, Національної бібліотеки Франції в Парижі.
В Україні термін "реновація" використовують для поліпшення житлових умов у будинку, а також його технічних характеристик. Але ці роботи застосовуються в будь-яких типах будівель.
Ревіталізація передбачає переосмислення того, що втратило свій колишній стан і призначення. В архітектурі в такий спосіб дають друге життя будівлі, району або місту, що занепадає.
Зокрема, ревіталізують занедбані промислові будови та квартали, а забруднені площі суші чи води в процесі очищають. І в цьому випадку, на відміну від попередніх, первісна функція об’єкта поступається місцем новій, яка задовольнятиме актуальні запити мешканців.
Так старі верфі стають креативними кварталами, а замість закритих підприємств виростають громадські простори. Наприклад, промзона на території Київського річкового порту — між Рибальським мостом і Судноремонтним заводом — після ревіталізації стане сучасним районом під назвою Новий Поділ.
Тут спорудять будинки для життя, роботи, відпочинку й розваг. Ще з’являться парки, сквери, і головне набережна, доступна всім жителям столиці. На Новому Подолі вздовж Дніпра працюватимуть ресторани, бари й кав’ярні, а поряд облаштують міський пляж — єдиний у центрі Києва.