"Дуже сумнівно, що він стріляв": Забужко вказала на нюанс із фото вбивці Фаріон і висунула припущення щодо наявності російського сліду

Українська письменниця і публіцистка Оксана Забужко прокоментувала підозрюваного вбивцю професорки Львівської політехніки Ірини Фаріон. Його фото поширили майже одразу після новини про смерть мовознавиці, однак громадська діячка підозрює у цій жахливій події слід росіян, які завжди висловлювалися проти націоналізму й того, які наративи поширювала львів'янка.

Відео дня

Оксана Забужко сумнівається, що молодий чоловік, який кілька тижнів о конкретній годині нібито вистежував Ірину Фаріон, насправді причетний до справи. Свою думку публіцистка пояснила у Facebook.

"Подивилась на фото того пацика, який два тижні демонстративно "намулював очі" потенційним свідкам у дворі Ірини Фаріон, – крислатий капелюх, чорні окуляри, довгі рукави в 40-градусну спеку, навіть для фото, як бачимо, попозував, щоб його запам'ятали, – і подумала відлунням геніальної Миколайчукової репліки з геніального фільму: "Слухай, каже, кого ти мені нагадуєш?.." Тож убивство Костельника (досі "нерозслідуване", ги-ги!) в тому самому славному місті Львові в 1948 р. Тільки там кілер був реальний. А от щодо цього "рядженого" – дуже сумнівно, що це він стріляв", – висловилася письменниця.

Вона припустила, що чоловіка вже може навіть не бути серед живих. Раніше Забужко казала, що вбивця, ймовірно, "психопат-одинак", а подібна поведінка "не схожа на почерк спецслужб".

"Але, з найвищою правдоподібністю, серед живих його теж уже немає. У версію "псих-битовуха" (підмножина від "це все українці самі, напруженість у суспільстві наростає, "срочно міріцца з Росією, бо буде хуже!") повірить ціла купа народу (уже почали!), – хоча шита вона такими самими білими нитками, як і та з 1948-го... [вбивство Гавриїла Костельника у Львові]", – продовжила публіцистка.

Вона зауважила можливий російський слід у вбивстві та зіставила його зі смертю Гавриїла Костельника. "У тім-то й річ: насправді все завжди буває "не так". Сови завжди не ті, чим здаються; особливо там, де смердить чекістськими портянками", – написала письменниця.

Зокрема, вона додала частинку зі свого недописаного роману, у якому були свідчення одного з присутніх у 1948 році поруч зі священнослужителем:

"А вранці 20 вересня 1948 року на Краківській тато стрівся поглядом з убивцею Костельника – серед криків і заметні той промчав з пістолетом просто повз нього (татові здалось – на нього!), назавжди подарувавши йому своє молоде темнооке обличчя з чорними вусиками (найімовірніше, втім, фальшивими), – за мить до того, як із над’їхалого автомобіля короткою чергою завалили і його: все відбулося дуже швидко, казав тато, тільки той погляд здався йому довгим на ціле життя.

...тридцять п’ять років мій тато пам’ятав це обличчя – хлопця, про якого й досі, по упливі ще тридцяти п’яти, невідомо нічого, навіть справжнього імені, нічого, окрім того, що був виконавцем у спецоперації МГБ з убивства Костельника, зараз же на місці й зліквідованим, із тої самої машини, якою його, очевидно, пообіцяли забрати з місця теракту, тобто використали, як у них мовиться, "втьомную", – і незрозуміло, навіщо було моєму татові довіку носити в собі його обличчя, і чому той убивця (якийсь кримінальник, якому за те пообіцяли "скостіть срок"? чи – варіант Сташинського: завербований під тортурами колишній підпільник, а чого доброго, й обдурений месник "за зраду церкви"?..)

...за мить до загибелі вибрав саме мого тата, за всіма прикметами, свого однолітка, щоб отак із розгону впечататись йому в мозок "вічним фото": на, носи, а я пішов! – чи це теж був його спосіб, одинокий приступний людині за мить до ґвалтовної смерти, дати познаку живим, що насправді все було зовсім не так?.."

Відомо, що ввечері 19 липня у Львові сталося вбивство мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон, яке сколихнуло всю Україну. Стрілець підійшов до своєї жертви і вистрілив у голову, попередньо з пістолета Макарова.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що правоохоронні органи розглядають одразу кілька версій щодо вбивства екснардепки Ірини Фаріон. Серед них – громадська та політична діяльність мовознавиці, а також особиста неприязнь до неї. Водночас правоохоронці не відкидають, що вбивство могло мати замовний характер і було сплановано на замовлення країни-терориста Росії.

Вранці 20 липня Зеленський повідомив, що заслухав нові доповіді міністра внутрішніх справ та керівника СБУ щодо розслідування вбивства Ірини Фаріон. Президент зазначив, що відпрацьовуються всі доступні камери спостереження, триває опитування свідків, обстежується територія кількох районів. Також досліджуються всі версії, включно з тією, що веде в Росію.

Раніше OBOZ.UA писав, коли та де відбудеться прощання з Іриною Фаріон. Поховають професорку на Личаківському кладовищі.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!