Боровся за "Червону руту" й першим випустив перекладену книгу про Гаррі Поттера: 5 маловідомих фактів про Івана Малковича. Фото й відео

У 1990 році радянська Верховна Рада ухвалила Закон про мови народів СРСР, де російській надавався статус офіційної. Тоді близько 99% кінофільмів в Україні демонструвалися російською. Нею також друкувалося близько 80% художньої літератури... Це неабияк обурювало поета, власника і директора видавництва "А-ба-ба-га-ла-ма-га" Івана Малковича. Він сподівався, що ситуація зміниться після здобуття Україною незалежності.

Відео дня

Проте "лагідна українізація" стала малоефективним інструментом. Чому? "Мають бути жорсткі однозначні закони. Тим паче, що ми – посттоталітарна і посттравматична країна. Тут був і лінгвоцид, і геноцид... Він (закон. – Ред.) мав бути ухвалений ще в 1993-1994 роках і бути жорсткішим", – сказав видавець в інтерв'ю для "Суспільне Культура".

У п'ятницю, 10 травня, Іван Малкович святкує своє 63-річчя. Ми в матеріалі OBOZ.UA на честь дня народження поета вирішили розповісти про те, як він зробив україномовні книги популярними в усьому світі, як продавав художню літературу по 1 гривні, та інші маловідомі факти.

1. Чому назвав видавництво словом "А-ба-ба-га-ла-ма-га"?

Тут можна було б обмежитися розповіддю про те, що Іван Малкович назвав своє видавництво на честь оповідання Івана Франка "Грицева шкільна наука". У тексті є фраза, за якою діти вчилися читати по складах – "а баба галамага" (діал. "галамагати" – "верзти дурниці"). Проте є дещо більше, що спонукало видавця обрати цю назву!

Йдеться про історію, як прародич Малковича, селянин Степан Арсенич із Нижнього Березова (Івано-Франківська область), врятував Івана Франка від голодної смерті. Так, письменник у березні 1880 року їхав до свого товариша, громадського діяча Кирила Геника. По дорозі "каменяра" заарештували через нібито замах на війта села Москалівка (зараз – Косів), і той провів у в'язниці 98 днів. Згодом Іван Франко вийшов на волю... Він потерпав від голоду й був на межі життя і смерті – пізніше в автобіографії написав, що його врятував Степан Арсенич...

У дитинстві Іван Малкович, дізнавшись про цей факт, неймовірно пишався добрим вчинком свого прародича. А коли виріс, зацікавився творчістю й самого Івана Франка – і обрав з оповідання назву для видавництва. Певно, щоб із теплом згадувати про доленосну зустріч поета зі Степаном Арсеничем.

2. Заснував перше в Україні приватне видавництво

У часи СРСР займатися приватним бізнесом було вельми небезпечно. З людей начисто "винищували" дух підприємництва, і лише одиницям вдавалося вести власний підпільний бізнес (щоправда, обсяги виробництва порівняно з держпідприємствами були мізерні)... Тоді Іван Малкович і не замислювався над відкриттям власної справи. У 80-ті він вчителював під Києвом. Лише у 1992 році (тоді йому був 31 рік) заснував перше в Україні приватне дитяче видавництво.

Мотивацією стало бажання створити для свого маленького сина україномовну абетку (її у 90-ті на ринку просто не було!), яка буде починатися зі слова "ангел", а завершуватися "янголом". "Це унікально. Від ангела до янгола. Вони ніби стоять з обох боків і захищають нашу "Абетку". Але якщо не підтримувати мову законами, цієї охорони виявляється замало", – сказав письменник в інтерв'ю виданню "Цензор.нет".

З перших днів роботи видавництва Малкович слідкує за всіма процесами: читає рукописи, вносить правки, приїжджає на фабрику на друк (іноді там ночує!). Та це, за його словами, дало свої плоди: "Наші книжки вже у 22 країнах світу. Є такі, що подобаються всім, – наша "Снігова королева" з ілюстраціями Владислава Єрка саме така. Її дуже полюбили в Україні, а оскільки серця всіх людей на світі розміщені на однаковій відстані від землі і від неба, то логічно, що і в інших країнах вона теж припала до вподоби".

Для Малковича саме українські читачі залишаються в пріоритеті: "Мені цікаво наповнити ринок для українського читача – зробити такі книги, щоб в Україні з більшою охотою читали українською мовою".

3. Продавав книги по 1 гривні

31 грудня 2001 року видавництво "А-ба-ба-га-ла-ма-га" запустило акцію "Мінідиво", гасло якої – "аніж нарікати на темряву, краще засвіти свою свічку, і темряви стане менше". Мета – зробити якісну дитячу книжку доступною для кожної української родини. Тоді 2,5 млн примірників 16-сторінкових мініверсій 14 книжок видавництва було розповсюджено по всій території України через відділення Укрпошти. До того ж за мізерною ціною – одна гривня за книжку!

"Ми отримали 40 з гаком тисяч листів від читачів із подяками. За цими листами я пізнав Україну. Над деякими я ридав... Писали з Криму, що вже років 10 не бачили українських книг, і дуже дякували", – поділився теплими спогадами Малкович.

4. Був одним з організаторів першого фестивалю "Червона рута"

З 17 по 24 вересня 1989 року на стадіоні "Буковина" (у місті Чернівці) відбувся перший фестиваль "Червона рута". Основна ідея – конкурс серед молодих виконавців українських пісень у трьох категоріях: попмузика, рок і українська співоча поезія – кобзарство. Його ініціаторами стали представники молодої інтелігенції, журналісти, ведучі телепрограм, музиканти та письменники, зокрема Іван Малкович (який здобув освіту в Івано-Франківському музичному училищі), музикознавець Тарас Мельник і музикант Кирило Стеценко. Вони вмовляли партійну верхівку провести захід, аби вивести українську музику з підпілля.

За словами Івана Малковича, "більш як пів року пішло тільки на те, щоб усі організації, які буцімто зголосилися допомогти в проведенні "Червоної рути", підписали положення про фестиваль; особливо їм докучав пункт про обов'язковий україномовний статус".

Директор фестивалю Тарас Мельник зауважив, що основною складністю під час підготовки був пошук талантів: "Бо де була та українська музика?! Вона ховалась по підвалах, а це була перша можливість українським музикантам вийти з тіні андеграунду. І нам довелось молодіжну, неформальну і сучасну лінію десь з тих підвалів витягати".

На конкурс прибули 50 вокально-інструментальних ансамблів, 40 попмузикантів, 30 рок-гуртів і майже 50 бардів. Загалом близько 500 виконавців з України та шести інших країн, включно із США і Канадою. Цікавий факт: на цьому фестивалі 24 вересня 1989 року вперше після багатьох років заборони зазвучав Гімн "Ще не вмерла Україна", який виконав український бард Василь Жданкін.

"Червона рута" була нововведенням для радянської України. І саме вона привернула увагу суспільства до молодої української музики, а також стала поштовхом до майбутньої культурної і політичної незалежності.

5. Його називають "хрещеним батьком" української версії книг про Гаррі Поттера

Завдяки зусиллям Івана Малковича, перекладача Віктора Морозова, редактора Олекси Негребецького та художника Владислава Єрка український переклад сьомої книги Джоан Роулінг про Гаррі Поттера ("Гаррі Поттер і смертельні реліквії") став першим у світі! "Лондонський офіс підтвердив, що з сьомою книгою ми перші у світі... Наша обкладинка вважається чи не найкращою", – сказав власник "А-ба-ба-га-ла-ма-га".

Також Іван Малкович додав, що британська письменниця Джоан Роулінг презентувала цю книгу (з українським перекладом) під час інтерв'ю для світових видань: "У західному світі ставляться так до авторських прав – вони питали, чи можна взагалі показати обкладинку. Звичайно, можна! Це для нас велика реклама".

У 2022 році Роулінг на сайті Pottermore Publishing виклала у вільний доступ безкоштовні електронні україномовні книги про Гаррі Поттера від видавництва "А-ба-ба-га-ла-ма-га". Згодом повідомила про це на платформі Х (раніше – Twitter): зробила репост публікації "Телебачення Торонто", а в описі додала гештеґ #SlavaUkraini та два серця (синє й жовте).