Василю Симоненку могло виповнитись 90 років: найкращі цитати поета-пророка, які хочеться перечитувати знову і знову

8 січня 2025 року видатному українському поету Василю Симоненку могло б виповнитися 90 років. Хоч відвідати знаменитого поета можна лише у Черкасах на його могилі, творчість митця залишається живою і пророчою донині, адже в багатьох його віршах відображені події, які тепер болісно нагадують реалії сучасної України.

Відео дня

Симоненко, якого називають "поетом-пророком", майстерно передбачив чергову боротьбу українців за свободу, трагедії війни та незламність національного духу. Його поезія стала моральною опорою для тих, хто продовжує боротися за незалежність і справедливість, а з початком повномасштабного вторгнення все більше українців зацікавилися творчістю "шістдесятника", який помер у 28 років. OBOZ.UA зібрав вірші Василя Симоненка, які хочеться перечитувати раз у раз, адже вони ніби дзеркало відображують події на Батьківщині.

Україно, пʼю твої зіниці

Україно, ти моя молитва,

Ти моя розпука вікова...

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.

Хай палають хмари бурякові,

Хай сичать образи – все одно

Я проллюся крапелькою крові

На твоє священне знамено.

Особливо Василь Симоненко ставився до боротьби українців за свою свободу та визнання у світі. Ця поезія була написана у 1961 році, і хоч у той час не відбувалося ніякої війни, поет знав, що по всій країні відбувається репресивні заходи, й через це тодішня УРСР потопала в крові.

На цвинтарі розстріляних ілюзій

Уже народ — одна суцільна рана,

Уже від крові хижіє земля,

І кожного катюгу і тирана

Уже чекає зсукана петля.

Розтерзані, зацьковані, убиті

Підводяться і йдуть чинити суд,

І їх прокльони, злі й несамовиті,

Впадуть на душі плісняві і ситі,

І загойдають дерева на вітті

Апостолів злочинства і облуд!

Баба Онися

У баби Онисі було три сини.

У баби Онисі синів нема.

На кожній її волосині

морозом тріщить зима.

Я горя на світі застав багато.

Страшнішого ж горя нема,

ніж те, коли старість мати

в домівці стрічає сама.

Цей вірш – це алегорія втрати покоління, коли жінка, яка дала життя, переживає своїх дітей. В українському контексті цей образ набуває особливої актуальності, враховуючи війну й щоденні втрати молодих військових на фронті.

Можливо, знову загримлять гармати

Можливо, знову загримлять гармати,

І танк зімне пшеницю на лану,

І буде плакать і журитись мати,

Коли сини ітимуть на війну.

І хтось востаннє поцілує милу,

І хтось сльозу непрохану змахне,

А може, дехто втратить віру й силу,

Своє життя рятуючи одне.

Але не я… Я квизнути не стану,

Хоч як не буде боляче мені, –

За нашу землю, дорогу й кохану,

Я рад прийнять на себе всі вогні.

За тих дітей, що бігають до школи,

За матерів, змарнілих у труді,

За рідні наші верби довгополі,

За наші дні, прекрасні й молоді.

І тут ні сліз, ні відчаю не треба,

І тут не треба страху і ниття –

Живе лиш той, хто не живе для себе,

Хто для других виборює життя.

Раніше OBOZ.UA повідомляв 10 мудрих цитат Кузьми Скрябіна, які варто пам'ятати кожному українцю. У пам’яті багатьох людей активіст залишиться щирим патріотом своєї країни.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!