Хворобливий і "старий" Усик переписав історію боксу: як кримський шибеник йшов до бою за абсолют, поставивши хрест на футбольній кар'єрі
18 травня Олександр Усик (21-0, 14 КО) може стати першим абсолютним чемпіоном у суперважкій вазі, якому вдалося зібрати всі чотири основні пояси. Його шлях до бою за абсолют із британцем Тайсоном Ф'юрі (34-0-1, 24 КО) був досить тернистим – кримчанин ледь не помер у дитинстві та не встиг привезти олімпійську медаль хворому батькові. Проте українець витримав усі випробування та готовий зробити головний крок у своїй кар'єрі.
Напередодні титульного поєдинку в Саудівській Аравії OBOZ.UA зібрав усі головні факти про кар'єру та становлення Олександра.
Корови, страшна хвороба та порятунок
Попри те, що Олександр народився у Криму, батьки майбутнього чемпіона переїхали туди з півночі України. Мама Надія Петрівна – з Чернігівщини, але вже на півострові закінчила будівельне училище, у першому шлюбі народила доньку Вікторію, але сімейне життя не склалося. У 1984 році вона зустріла свого другого чоловіка, і через три роки на світ з'явився Сашко.
А батько боксера Олександр Анатолійович родом із Сумської області, служив в армії, пройшов через війну в Афганістані, яка похитнула його здоров'я. Як пізніше зізнавався чемпіон, ночами йому снилися кошмари та загиблі товариші.
Усик не приховував, що в дитинстві був справжнім шибеником і впоратися з ним було непросто. Маленький хуліган із Сімферополя крав яблука та насіння у бабусь. Кидався банками і мало не щодня бився у школі десь до шостого-сьомого класу. Але батько стежив, щоб незалежно від поведінки він встигав і навчався.
На деякий час через фінансові проблеми в сім'ї Усик з батьками змушений був переїхати на батьківщину мами Надії Петрівни до Чернігівської області, де хлопчик допомагав їй у господарстві, навіть доїв корів. Родичі майбутнього чемпіона тримали коней, і Олександр допомагав їх доглядати.
Однак у другому класі Усик сильно захворів: "У мене була двостороння пневмонія – страшна хвороба. Лікар сказала моїй мамі, що я можу не вижити. Я хворів близько року і майже весь цей час лежав у лікарні – два місяці там, два тижні вдома. Бабуся водила мене до церкви, мені було цікаво: я дивився, слухав службу, мені подобався запах ладану, роздивлявся ікони".
Так боксер прийшов не лише до Бога, а й у спорт. В одному зі своїх інтерв'ю мама боксера, Надія Петрівна, згадала слова лікаря маленького Сашка: "Він оглянув сина і сказав: "Синку, від смерті тебе врятує тільки спорт!" І Сашко, усвідомлюючи своє гнітюче становище, вже в дитинстві зробив неймовірні зусилля і прищепив собі думку про те, що він присвятить себе спорту".
Усик почав присідати, віджиматися, бігати, плавати, гартуватися. Зі спортивних секцій у селі був лише футбол, ось Олександр і почав грати.
Футболіст, який може дати в ніс
Після повернення до Сімферополя Олександр за порадою лікарів продовжував займатись спортом – футболом в академії "Таврії". Наразі Усик стверджує, що пішов із команди через відсутність грошей, але раніше у ЗМІ гуляла інформація про конфлікт з іншим футболістом, який переріс у бійку.
"На одному з тренувань і трапилася неприємність. Один із гравців команди поставив Саші підніжку, і син, не довго думаючи, дав йому в ніс. Тренер сказав, що Сашко повинен або вибачитись перед тим хлопцем, або піти з команди. Син відповів, що він має рацію і тому перед командою вибачиться, а перед "постраждалим" – ні. І пішов", – розповідав Олександр Анатолійович.
У результаті вже в 15 років за порадою батька Усик зайнявся боксом. Хоча перший тренер Олександра Сергій Лапін спочатку не хотів його брати через вік та хворобливість.
"Він для боксу вже "старий" був. Особливих фізичних даних я у нього не помітив. Та й хворобливий – астма, грудна клітка не розвинена. Але його привів мій старший син Сергій. Тому я не став йому відмовляти. Ось, кажу, йди з ним і працюй. Сергій його бив, бив, бив... Думав, що не прийде більше після таких пропущених ударів. А Сашко прийшов! Настирний!", – згадував Лапін.
І хоч спочатку на тренуваннях Усик отримував по повній, залишився в залі і швидко досягав прогресу. Виявилося, що хлопець від природи відчуває дистанцію на підсвідомості, на рефлексі. Досвідченіші суперники не могли в нього потрапити, в потрібний момент він примудрявся ухилятися, нагинатися, підстрибнути.
Перша слава і зіркова хвороба
Кар'єра Олександра у боксі вийшла дуже стрімкою. Вже у 2005 році він став переможцем міжнародного юнацького турніру у Будапешті та учасником юнацького чемпіонату Європи у Таллінні. А 2006-го завоював бронзову медаль уже на дорослому чемпіонаті континенту у вазі до 75 кг.
За вловами Усика, того ж 2006-го він потрапив у "лапи слави". Боксеру було 19 років, після медалі на чемпіонаті Європи він отримав майстра спорту міжнародного класу, йому підвищили зарплату і дали премію: "Звичайно, я думав, що я дуже крутий! Здається, ми навіть якось посварилися з моєю нинішньою дружиною і розійшлися. Я наче зірка ходив, як Макгрегор".
Виправити ситуацію боксерові допомогла віра. Олександр прийшов до свого духовного наставника і чесно розповів про те, що відбувається. З його допомогою спортсмену вдалося впоратися із зірковою хворобою.
"Я програв наступний чемпіонат України, не поїхав на жодні чемпіонати Європи. Я взагалі перейшов до іншої вагової категорії і, до речі, зав'язав з боксом. Думав, що все, це вже остаточний "стоп". Думаю, вчиню я в театральний Але так вийшло, що виграв чемпіонат України і вступив на фізичне виховання", – розповідав Олександр.
Після випробування славою кар'єра Усика знову пішла в гору, він виступив на Олімпіаді-2008 у Пекіні, потім восени виграв чемпіонат Європи в Ліверпулі у вазі до 81 кг. А після повернення з чемпіонату світу-2009 25 вересня Олександр одружився зі своєю коханою Катериною у Криму.
Олімпійський гопак і медаль, що запізнилася
Незважаючи на те, що на Олімпіаді в Китаї кримчанин залишився без медалі, про хлопця заговорили багато фахівців. Тоді ж він потоваришував із Василем Ломаченком, а його батько, Анатолій Миколайович, узяв Усика під своє крило і допоміг вийти на новий рівень у боксі.
У підсумку в 2011-му Усик став чемпіоном світу серед любителів, а через рік підтвердив свій клас і виграв Олімпійські ігри в Лондоні у вазі до 91 кг. І там виконав свій знаменитий гопак, який зробив його улюбленцем публіки не лише в Україні.
Однак олімпійську перемогу затьмарили смерть батька, який так і не побачив золоту медаль. Але завжди знав, що це під силу його синові.
"Коли я приїхав, то він уже лежав у дерев'яній коробці. Я просто дістав її з сумки і приклав до його руки. Ось так його рукою мертвою потримав і вийшов з кімнати. їхати до нього. Коли ми поверталися з Лондона, ну там три дні – і я збирався їхати до нього. І ми були в одному із міст України. Я чекав на машину. Я круту тачку хотів привезти, щоб побачив, яка в мене машина. І мені мама зателефонувала о 3 ночі і сказала", – розповідав Усик TNT Sports Boxing.
З "Отамана" у рекордсмени
Після тріумфу на Олімпіаді в Лондоні Олександр залишився в Україні і спочатку разом із Ломаченком став зіркою команди WSB "Українські отамани", а потім у 2013 році підписав контракт із промоутерською компанією братів Кличків К2 і почав свій стрімкий зліт у професіоналах, радуючи глядачів не лише яскравими перемогами, а й ефектними виходами.
А 17 вересня 2016 року, всього в 10 бою на професійному рингу, Олександр став чемпіоном світу за версією WBO, здолавши за очками поляка Кшиштофа Гловацького, який не мав на той момент поразок.
Варто зазначити, що подарунком долі для Усика стала всесвітня боксерська Суперсерія, в рамках якої він зміг зібрати всі титули у своїй вазі – спочатку відібрав пояс WBC у латвійця Майріса Брієдіса, а потім у липні 2018-го у Москві переміг росіянина Мурата Гасієва та став абсолютним чемпіоном.
Після тяжкої перемоги над Брієдісом Олександр побив рекорд легендарного Евандера Холіфілда за швидкістю об'єднання чемпіонських титулів для боксерів важкої ваги. Наш боєць зробив це у 14-му бою на профі-рингу, тоді як у той час як американцю знадобилося 15. Також Усик став другим українцем після Володимира Кличка, кому вдалося об'єднати пояси.
На поєдинки того сезону Всесвітньої суперсерії, починаючи з чвертьфіналу, Усік виходив уже не під звичну пісню "Їхали козаки" у виконанні гурту "Тінь сонця". Спеціально для кримського боксера Василь Жадан написав композицію "Брати", яка пролунала і на "Олімпійському" у Москві.
"Джокер" у супертяжах
Після захисту проти британця Тоні Беллью у Британії у 2018 році Усик прийняв рішення перейти у суперважку вагу та почав активно набирати масу. У успіх крузера у королівській категорії вірили далеко не всі. Але в новому дивізіоні Олександр спочатку виграв у Чазза Візерспуна, потім – у досвідченого Дерека Чісори, а після цього створив сенсацію в бою з Ентоні Джошуа.
25 вересня 2021 року в Лондоні непереможний український "Джокер" відібрав чемпіонські пояси WBA Super, IBF, WBO та IBO у британської зірки Джошуа, перемігши господаря рингу за очками. Шанувальники Усика дуже переймалися тим, що на туманному Альбіоні судді не віддадуть українцю перемогу, але своїм домінуванням він не залишив їм вибору.
Після фірмового гопака на лондонському рингу новий чемпіон суперважкої ваги повіз до України колишні пояси Володимира Кличка. А потім захистив їх у реванші з Ентоні. І невдовзі кримчанин може переплюнути легенду, адже Володимиру так і не вдалося здобути титул WBC, а його нинішній володар Тайсон Ф'юрі після відмовок і переносів нарешті готовий побитися за абсолют 18 травня.
До речі, Усик вже замислюється про те, щоб завершити кар'єру та присвячувати більше часу дружині та своїм чотирьом дітям. Кримський боксер навіть ґрунт для виходу на пенсію собі підготував – купив ділянку у Київській області, де вирощує лохину та полуницю та подумує приручити диких кабанів.
Захист Києва та мільйони допомоги
На момент вторгнення Росії в Україну Усик перебував у справах за кордоном, що породило новини про його втечу. Адже через зв'язок з УПЦ Московського патріархату та непросте питання "чий Крим" у боксера з'явилося чимало "доброзичливців". Але так швидко, як це тільки було можливо без авіасполучення з Україною, Олександр повернувся додому і одразу вступив до лав тероборони Києва.
У соціальних мережах кримський боксер прямо говорив, що в Україні триває кривава війна, яку розв'язала Росія. Що жінки, старі та діти щодня гинуть від "мирних" бомбардувань наших міст, напівзруйнованих та покритих попелом.
Крім особистої присутності у лавах територіальної оборони Усик не шкодував грошей для захисників Київщини. "Мені подзвонив Усик і сказав: "У мене дві бригади, їх треба одягнути. На тебе покладаюся, з тебе вся логістика, з мене – фінанси", – розповів український футболіст Роман Зозуля. І протягом більше двох років боксер продовжує їздити на фронт та підтримувати захисників. Навіть радився з ними щодо повернення у ринг та запрошує захисників на свої бої.
Великі суми Усик жертвує на відновлення України, зокрема 13,8 мільйона гривень він перевів селу Мощун на Київщині, яке намагалися стерти з лиця землі російські окупанти. А рік тому, свого дня народження, боксер пожертвував 8 мільйонів на капітальний ремонт багатоквартирного будинку в Ірпені.
Раніше OBOZ.UA розповідав про найважчі бої Усика та Ф'юрі: українця "розривали, як ганчіркову ляльку", а британець ледве встиг піднятися після нокдауну.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!