Джерелом землетрусів на Місяці виявився покинутий посадковий модуль Apollo 17: що там відбувається
Три сейсмометри, залишені на Місяці в 1970-х роках для збору даних про сейсмічну активність на супутнику Землі, виявили, що посадковий модуль місії "Аполлон-17" (місячна місія 7-19 грудня 1972 року) є джерелом незначних землетрусів.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому у науковому виданні JGR Planets. Вченим також вдалося встановити, що сейсмічна активність на супутнику тісно пов'язана із Сонцем.
Відомо, що Місяць був геологічно активним між 3,7 і 2,5 мільярдами років тому. Тоді на супутнику Землі відбувалися землетруси, виверження вулканів та витоки підземних газів. Однак з тих часів Місяць став геологічно інертним і незначна сейсмічна активність там відбувається через гравітаційне тяжіння Землі, а також значні температурні коливання.
Саме температурні землетруси відбуваються на регулярній основі, оскільки пов'язані із Сонцем.
Останнє дослідження сейсмічної активності на Місяці проводилося дослідниками з Каліфорнійського технологічного інституту (Калтех), які за кошти NASA пропустили дані, отримані сейсмометрами з жовтня 1976 року по травень 1977 року, через алгоритми штучного інтелекту.
Внаслідок цього вдалося виявити, що місячні землетруси відбуваються з чіткою регулярністю і збігаються з підйомом Сонця в пікову позицію на небі, а потім повільним заходом.
Вчені зазначили, що такі землетруси можуть стати своєрідним "місячним будильником", який зможуть використовувати майбутні місії на Місяці.
На відміну від приливно-відливних коливань у надрах Місяця, місячні землетруси спричинені значними змінами температури в місячній корі. Оскільки на нашому супутнику немає повітря, тепло від Сонця не затримується, а безпосередньо розігріває поверхню, призводячи до різких перепадів температури.
Зокрема, Сонце нагріває кору до 120 °C вдень, в той час як вночі температура падає до мінус 133 °C. Такі перепади змушують кору швидко розширюватися і стискатися, викликаючи незначні сейсмічні події. Саме їх і вдалося зафіксувати сейсмометрам, залишеним у 1972 році астронавтами місії "Аполлон-17".
Окрім теплових землетрусів вчені виявили й ще один тип поштовхів, який не співпадав із активністю Сонця.
Провівши тріангуляцію сигналу вчені виявили, що джерело активності знаходилося за кілька сотень метрів від сейсмометрів. Це був посадковий модуль "Аполлона-17".
Вони припускають, що сонячне світло щоранку розігрівало не лише поверхню Місяця, а й посадковий модуль, призводячи до розширення його матеріалів, що зрештою призводило до вібрації в ґрунті, які фіксувалися сейсмометрами.
"Кожного місячного ранку, коли Сонце потрапляє на посадковий модуль, він починає відскакувати", – пояснив професор геофізики та співавтор нового дослідження Аллен Хаскер.
Ці дані можуть мати важливе значення для майбутніх місій на Місяці, в тому числі для програми NASA "Артеміда". Хоча теплові землетруси занадто малі, щоб їх можна було відчути на поверхні Місяця, ці знахідки надають життєво важливі дані, які можуть бути використані при проектуванні майбутніх спускних апаратів та обладнання. Зокрема й щодо вибору компонентів, з яких буде збудовано майбутні бази програми "Артеміда".
Раніше OBOZREVATEL розповідав про те, чому усім країнам так кортить висадитися на південний полюс Місяця.
Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL у Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.