Відео дня
Цукерберг витратив $100 млн на проєкт міжзоряних подорожей, але все пішло не за планом: що відомо
2016 року мільярдер, засновник компанії Meta та розробник Facebook Марк Цукерберг, ізраїльський мільярдер Юрій Мілнер та нині померлий фізик Стівен Гокінг вклали 100 мільйонів доларів у проєкт Breakthrough Starshot організації Breakthrough Initiatives. Метою проєкту було створення надлегкого космічного апарату, який розвивав би швидкість до п'ятої частини швидкості світла (300 000 км на секунду) і за 20 років зміг би досягнути найближчої до нас зоряної системи – Альфа Центавра. Однак, сім років по тому, схоже, що ідея, яка мала під собою цілком надійне наукове підґрунтя, вмерле через банальний брак фінансування.
Подробиці про те, як усе відбувалося, і чому Breakthrough Starshot міг стати революцією для людства, розповіло видання Interesting Engineering. Вчені, які працювали над проєктом, зізнаються, що уже рік нічого не чули про його долю.
Breakthrough Starshot був оголошений у 2016 році. Ідея полягала у тому, аби розробити крихітний космічний корабель Starchip на легкому вітрилі, яке б керувалося мільйонами лазерів. Корабель повинен був розвивати максимальну швидкість приблизно до 60 000 кілометрів на секунду, що дозволило б йому надзвичайно швидко досягти Альфа Центаври та зробити фото зоряної системи і її планет.
Альфа Центавра знаходиться на відстані 40 208 000 000 000 000 (40 трильйонів) кілометрів від Землі. Наразі найшвидший з існуючих двигунів – іонний – може досягнути цієї найближчої до нас зоряної системи за 18 000 років, або приблизно за 2700 людських поколінь. Пікова швидкість такого двигуна – 24 000 кілометрів на годину.
Один із вчених, який працював над проєктом, професор Мартін де Стерке з Сіднейського університету, пояснив, що Starchip міг би передавати зображення назад на Землю і допомогти людству "досліджувати планети за межами нашої Сонячної системи".
Своє зацікавлення проєктом Цукерберг пояснював тим, що дослідження свідчать про те, що багато зірок мають планети на достатній відстані, аби там утворилася вода для підтримки життя. Одна з таких планет, цілком ймовірно, може обертатися навколо Альфи Центавра і в майбутньому могла б стати прихистком для людства. Цукерберг пояснював, що найкращий спосіб дізнатися про це – "підлетіти до неї достатньо близько, щоб сфотографувати, що і буде зроблено в рамках цього проєкту". Однак, схоже, мрія про далекий космос залишиться лише мрією.
У грудні 2021 року Університет Сіднея та Австралійський національний університет повідомляли, що співпрацюють із проєктом, допомагаючи розробити технологію.
Але станом на кінець 2023 року, за словами де Стерке, статус Breakthrough Starshot незрозумілий. Минулого року він з командою припинив роботу над проєктом, коли закінчилося фінансування і з тих пір він нічого не чув від Breakthrough Initiatives.
Професор, тим не менш, вважає, що досягти Альфи Центавра за нашого життя цілком можливо, але це "потребуватиме багато грошей".
За словами де Стерке, наукове підґрунтя Breakthrough Starshot є надійним, але головним каменем спотикання є величезне фінансування, якого потребує проєкт.
"Жоден з викликів (що стояли перед проєктом. – Ред.) не порушує законів фізики … Якщо ви зосередите достатню кількість людей на проблемі і профінансуєте їх належним чином, хороші речі відбудуться", – пояснив де Стерке.
Вчений також зазначив, що лазерну технологію "світлового вітрила" можна адаптувати до набагато менших масштабів і використовувати для місій в межах нашої Сонячної системи.
Основний виклик полягає у створенні лазерного масиву, достатньо потужного, щоб забезпечити енергією космічний корабель на шляху до іншої зоряної системи. Прогнозувалося, що для цього потрібно буде досягнути потужності близько 100 ГВт. Це приблизно в 100 разів більше, ніж потужність найбільшої на сьогодні у світі батареї.
Окрім Breakthrough Starshot існували також проєкти Breakthrough Listen – дослідження мільйонів зірок на наявність штучних радіо- або лазерних сигналів та Breakthrough Message – мета якого полягала у тому, аби передати повідомлення у міжзоряний простір. Їх доля, за даними ЗМІ, наразі також невідома.
Раніше OBOZ.UA розповідав про те, що інженер NASA ледь не знищив марсохід за $500 млн за тижні до його запуску.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA у Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.