Вчені передбачили епічну смерть Сонця: як це буде
Приблизно через 10 мільярдів років наше Сонце остаточно перестане існувати, перетворившись на планетарну туманність. Останні 5 мільярдів років свого життя наше світило також пройде через декілька трансформацій, які, найімовірніше, не побачить ніхто з людей.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому у науковому виданні Nature Astronomy. Раніше вважалося, що Сонце не надто масивне, аби перетворитися на планетарну туманність – світну бульбашку газу та космічного пилу, але дослідження міжнародної команди астрономів припускає, що це найімовірніший результат загибелі Сонця.
Зараз материнська зоря нашої системи сягнула віку 4,6 мільярдів років. Проаналізувавши те, що відбувалося у інших зіркових системах, вчені припустили, що нашому Сонцю залишилося близько 10 мільярдів років до повної загибелі. Але "мутації" почнуться швидше – очікується, що уже за 5 мільярдів років Сонце перетвориться на червоного гіганта. У цей період ядро світила стиснеться, в той час як його зовнішні шари розширяться до орбіти Марса, поглинувши й Землю.
Але не варто перейматися долею людей на планеті, оскільки вчені припускають, що у нас є максимум 1 мільярд років, аби знайти "вихід" з Землі, адже Сонце стає яскравішим приблизно на 10% кожен мільярд років, а більш потужне світило просто спалить усе на планеті та випарує океани. Тож, так чи інакше, але смерть Сонця з Землі ми не побачимо.
Та повернімося до Сонця. Відповідно до комп'ютерного моделювання, яке провели автори дослідження, після фази червоного гіганта Сонце перейде у фазу білого карлика. І лише після цього воно стане планетарною туманністю, якою милуватимуться люди (за умови, що ми станемо міжпланетним чи міжгалактичним видом).
"Коли зоря вмирає, вона викидає в космос масу газу і пилу, відому як її оболонка. Оболонка може становити до половини маси зорі. Це відкриває зоряне ядро, яке до цього моменту в житті зорі вичерпує паливо, врешті-решт вимикається, а потім остаточно вмирає", – пояснив один із авторів роботи, астрофізик Альберт Зійлстра.
Розпорошена у космосі оболонка буде здатна на власне світіння, яке триватиме приблизно 10 000 років – короткий період в астрономії.
Якщо пощастить, планетарна туманність, якою стане наше Сонце, буде настільки яскравою, що її можна буде спостерігати з відстані десятків мільйонів світлових років.
Планетарні туманності відносно поширені у всьому спостережуваному Всесвіті, найвідоміші з них – Туманність Равлик, Туманність Котяче око, Туманність Кільце та Туманність Бульбашка (NGC 7635).
Попри свою назву, туманності не мають нічого спільного із планетами. Назва з'явилася ще наприкінці 18 століття, коли перші туманності були відкриті Вільямом Гершелем. Оскільки наявні тоді телескопи були не надто потужними, туманності були схожі на планети і таким чином отримали свою назву.
Раніше OBOZ.UA розповідав про те, що станеться, коли галактика Чумацький шлях вріжеться у Андромеду.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA у Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.