Відео дня
Залишається опустити руки? Названо найвірогідніші гіпотези, чому людство досі не знайшло інопланетян
Після десятиліть пошуків інопланетного життя, а також безлічі озвучених теорій щодо ймовірності його існування, у людства є лише дві гіпотези, які можуть пояснити, чому ми досі є самотнім видом. Жодна з них, ймовірно, не сподобається тим, хто понад усе прагне побачити представників позаземної цивілізації.
Про це йдеться у дослідженні професора планетології та астробіології в Школі природничих наук і Центрі планетарних наук в Університеті Бербека Іена Кроуфорда та професора планетарної населеності та астробіології в Берлінському технічному університеті, Німецькому дослідницькому центрі геонаук GFZ, а також ад'юнкт-професора у Вашингтонському державному університеті Дірка Шульце-Макуха, яка опублікована в журналі Nature Astronomy.
Головне питання, яка ставлять собі науковці, які досліджують космос, звучить надзвичайно просто: "Де всі?". Вперше його сформулював в 1950 році відомий фізик Енріко Фермі. Він виходив з того, що, враховуючи вік Всесвіту (13,8 мільярдів років) та той факт, що Сонячна система існує 4,5 мільярди років, а інгредієнти для життя є всюди в достатку, видається дивним, що людство досі не має доказів існування позаземного розуму.
Так званий парадокс Фермі знову почали жваво обговорювати, коли людство стало знаходити потенційно придатні для життя екзопланети у далеких зоряних системах. Виявилося, що хоча планети були біологічно самодостатніми, аби на них зародилося життя, на жодній з них не помічено техносигнатур – ознаки технологічної активності, які б свідчили про існування розвиненої позаземної цивілізації.
Згодом парадокс Фермі отримав певне розширення. Астроном Майкл Харт в 1975 році підрахував, що розвиненій цивілізації для поширення по галактиці Чумацький Шлях знадобилося б лише 650 000 років, тож Земля давно мала б бути відвідана позаземною цивілізацією.
Як пише Universe Today, у 1980 році математичний фізик і космолог Френк Тіплер уточнив аргументи Харта, використавши принцип Коперника, відповідно до якого ні людство, ні Земля не перебувають у привілейованому становищі для спостереження за Всесвітом. За його підрахунками, позаземній цивілізації знадобилося б "менше, ніж 300 мільйонів років", аби дослідити всю нашу галактику.
Так виникла гіпотеза Гарта-Тіплера, яка, по суті, стверджувала, що відсутність доказів можна пояснити лише відсутністю позаземних цивілізацій.
Однак 1983 року знаменитий астроном та астрофізик Карл Саган і фізик, астроном та математик Вільям Ньюман спростували цю гіпотезу у власній роботі, стверджуючи, що "відсутність доказів не є доказом відсутності". В якості аргументів вони використали численні припущення, які містила гіпотеза Харта-Тіплера. Згодом й інші вчені запропонували потенційні рішення щодо того, чому ми досі не бачили жодного позаземного тіла.
Однак 40 років по тому людство досі не має остаточних доказів того, що розвинені позаземні цивілізації існують. І це попри десятиліття спостережень і досліджень Інституту SETI, який шукає радіосигнали та аномальні інфрачервоні сигнатури серед далеких зірок та галактик. Таку ситуацію науковці називають "Великою тишою".
На думку Кроуфорда і Шульце-Макуха це може означати лише одне з двох. По-перше, існує ймовірність того, що гіпотеза Харта-Тіплера правильна, і жодних розвинених позаземних цивілізацій не існує або ж розумне життя (чи життя взагалі) є рідкісним у Всесвіті зважаючи на те, що шанси на його появу чи еволюцію надто низькі.
По-друге, правильною може бути також безжальна гіпотеза зоопарку. Вона полягає у тому, що розвинені цивілізації розуміють ризики всесвіту, тому тримаються на відстані, щоб не бути виявленими.
Автори останнього дослідження зазначають, що як існування, так і відсутність позаземних цивілізацій буде дивом, але один з цих варіантів має бути правдивим. По суті все можна звести до двох відповідей:
- ми ніколи не побачимо інопланетян, тому що космос дуже великий і т.д.
- ми їх не побачимо, тому що вони вжили заходів, щоб ми їх не побачили.
Саме другий варіант є поясненням гіпотези зоопарку, яку запропонував у 1973 році астрофізик з Гарвардського університету і науковець з обсерваторії Haystack в Массачусетському технологічному інституті Джон А. Болл. Він стверджував, що розвинені види "свідомо уникають взаємодії і що вони відвели для себе територію, на якій ми живемо, як зоопарк".
Тобто, ми ніколи їх не знайдемо, тому що вони не хочуть, щоб їх знайшли, і вони мають технологічні можливості, щоб це забезпечити. Позитивна новина у тому, що гіпотеза зоопарку передбачає, що наміри позаземних цивілізацій є доброзичливими і вони, ймовірно, прагнуть уникнути втручання в наш технологічний або соціальний розвиток.
Однак, виходячи з вищесказаного, Кроуфорда та Шульце-Макуха закликають не опускати рук і продовжувати систематично досліджувати Всесвіт. За їхніми словами, людство зможе стверджувати про відсутність доказів існування інопланетян лише тоді, коли шукатиме їх достатньо ретельно.
Подальші дослідження, як зазначає Шульце-Макуха, можуть навіть відкрити нам правду про те, що гіпотеза зоопарку є правильною, оскільки навіть якщо ми не будемо здатні здійснити контакт, ми зможемо виявити сліди інопланетної цивілізації.
Зважаючи на розвиток земних технологій він припускає, що знайти сліди інопланетян можливо уже впродовж найближчих 15 років, але визнає, що "часові рамки, звичайно, важко передбачити".
Раніше OBOZ.UA розповідав про теорію вчених, відповідно до якої представники позаземного життя можуть настільки відрізнятися від людей, що навіть не усвідомлюватимуть, що людство – високорозвинений організм із власною цивілізацією.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegramі Viber, щоб бути в курсі останніх подій.