Вбивство Павла Шеремета

Павло Шеремет загинув у центрі Києва 20 липня 2016 року в результаті вибуху автомобілю, яким він керував. Станом на початок 2021 року справа залишається нерозкритою. У причетності до вбивства Шеремета правоохоронні органи підозрюють учасників бойових дій на Донбасі. ЗМІ ж вважають аргументи правоохоронців надуманими.

Як загинув Шеремет

Вранці 20 липня 2016 року Шеремет сів у авто та поїхав на ранковий ефір свого шоу на радіо. О 7:45 він зупинився на світлофорі на перехресті вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка. За кілька секунд після того автомобіль вибухнув. Коли на місце події прибули лікарі, Шеремет ще лишався живим, але помер в автомобілі "швидкої".

Як встановили слідчі, вночі під авто Шеремета було встановлено вибуховий пристрій потужністю 500 г у тротиловому еквіваленті. Вибухівка була виготовлена з використанням гексогену, елементів протипіхотної міни МОН-50 та електродетонатора ЕДП.

Вибухівку було встановлено таким чином, аби уся потужність вибуху була спрямована саме на водія.

22 липня в розпорядженні OBOZREVATEL опинився відеозапис з ймовірними виконавцями злочину. На камери спостереження потрапили чоловік та жінка, які в ніч на 20 липня заклали вибухівку під авто Шеремета. Це сталося о 2:40 ночі.

Версії вбивства

Офіційно поліція озвучила кілька версії вибуху: професійна діяльність Шеремета, а також, вбивство з метою дестабілізації ситуації в Україні та, зокрема, у Києві. Також розглядалася версія особистого конфлікту.

Окрім того, ймовірною була й версія про те, що справжньою ціллю вбивць був не Шеремет, а його цивільна дружина, керівник "Української правди", Олена Притула, адже саме їй належало авто, на якому пересувався журналіст.

Однак згодом поліція відкинула усі версії окрім вбивства через професійну журналістську діяльність.

Розслідування

До розслідування було залучено Слідчий комітет управління Нацполіції, а також оперативну групу за участі співробітників Нацполіції, Генпрокуратури, СБУ та представників ФБР США.

Перший звіт правоохоронцями було надано у серпні. Стало відомо, що було опрацьовано понад 140 терабайтів відео з понад 150 камер спостереження у Києві.

Також поліція підтвердила, що люди на відео, оприлюдненому OBOZREVATEL, причетні до встановлення вибухівки.

На вимогу слідства суд надав правоохоронцям доступ до банківської скриньки Шеремета, до його робочих документів, а також до інформації мобільних операторів.

Однак яких-небудь суттєвих зрушень в розслідуванні справи не відбулося.

В грудні 2019 року поліція несподівано заарештувала одразу трьох підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Ними виявилися відомі волонтери та учасники війни на Донбасі, які раніше ніколи не згадувалися в контексті справи Шеремета.

Яна Дугарь – волонтерка, військовий медик та молодший сержант 25-ї повітряно-десантної бригади, учасниця ООС.

Юлія Кузьменко – дитячий кардіохірург, волонтерка, громадська діячка та учасниця ООС.

Андрій Антоненко – музикант, сержант ЗСУ, учасник ООС.

Це одразу ж викликало широкий резонанс в суспільстві та медіа, де заявили про ймовірну фальсифікацію справи.

Пікантності ситуації додавало й те, що суддею у справі проти обвинувачених було обрано суддю Печерського райсуду Києва Сергій Вовк. Раніше Європейський суд у справах людини назвав два рішення Вовка такими, що свідчать про переслідуваннями за політичними мотивами. Окрім того, у 2015-2016 роках Вища кваліфікаційна комісія суддів відсторонила Вовка від посади через підозру у зловживанні службовим становищем та умисному порушенні закону в цивільній справі, в результаті чого громадянина було незаконно позбавлено права власності на належне йому майно.

Прокурором у справі виявився Олександр Лукашенко, який не пройшов переатестацію, оскільки вартість маєтків, що йому належали, значно перевищує доходи його родини.

Усіх підозрюваних було поміщено у СІЗО, однак 24 січня запобіжний захід для Дугарь було змінено на нічний домашній арешт.

У травні 2020 року матеріали щодо Антоненка, Кузьменко та Дугарь виділили в окремі кримінальні провадження. З того часу Антоненко уже не проходить у справі, як організатор злочину.

Того ж місяця поліція заявила, що слідство було завершено, а справу готують до передачі до суду.

В липні суд залишив під вартою Антоненка та Кузьменко, а Дугарь дозволили зняти електронний браслет.

У серпні електронний браслет для стеження було знято й з Кузьменко. Антоненко ж залишився під вартою.

У вересня було оприлюднено обвинувачувальний акт, відповідно до якого, правоохоронці вважають, що Антоненко і Кузьменко заклали вибуховий пристрій під авто Шеремета, а Дугарь займалася збором інформації про пересування журналіста.

Замовників злочину правоохоронці не назвали, обвинувачені заявили про безпідставність припущень правоохоронців.

Станом на початок 2021 року справу до суду так і не передано, а Антоненко продовжує залишатися за ґратами.

Причетність Лукашенка

4 січня 2021 року у ЗМІ потрапив запис з кабінету колишнього глави КДБ Білорусі Вадима Зайцева.

На записі, який, нібито було зроблено у квітні 2012 року, Зайцев обговорює з двома співробітниками антитерористичного спецпідрозділу "Альфа" Шеремета та пропонує підірвати журналіста.

На тому ж записі співрозмовники обговорюють способи ліквідації супротивників Лукашенка, які "кукурікають" у Німеччині.

Колишній співробітник білоруського спецназу, а нині активіст опозиції Ігор Макар уже надіслав цей запис в офіційні структури Брюсселя для об'єктивного розслідування злочинів режиму Лукашенка, доклавши також документи оперативної розробки, яку проводив КДБ для виявлення всіх пересувань Шеремета. У них є інформація про автомобіль та місце проживання журналіста в Москві, його контакти і номери телефонів.