Ebolavirus (також відомий як вірус Ебола та еболавірус) – рід вірусів сімейства філовірусів, які викликають геморагічну лихоманку Ебола.
Першим з роду був виявлений вірус Zaire ebolavirus. Він був виділений в 1976 році в басейні річки Ебола в Заїрі, за що і отримав свою назву.
Види еболавірусів
Рід Ebolavirus поділяється на шість видів, чотири з яких небезпечні для людини. Патогенність ще одного виду для людини наразі не доведена.
Zaire ebolavirus
Зафіксовано 1976 року. Це найчастіший вид еболавірусу. Його летальність сягає 90%, а середній коефіцієнт смертності – 83%.
Sudan ebolavirus
Зафіксовано приблизно в той же час, що і Zaire ebolavirus. Перший спалах виник на фабриці в місті Нзара в Судані. Останній спалах – листопад 2012 – січень 2013 року.
Максимальний рівень летальності був зафіксований 1979 року і склав 68%.
Reston ebolavirus
Вперше був виявлений на Філіппінах 1989 року під час спалаху вірусу геморагічної лихоманки мавп. Джерелом виявилися макаки-крабоїди, які були відвезені в одну з дослідних лабораторій в Рестоні, США. Спалах хвороби було зафіксовано на Філіппінах, в Італії та США.
Не є патогенним для людини, але вражає мавп і свиней.
Taï Forest ebolavirus
Вперше виявлено 1994 року у шимпанзе в лісі Таї в Кот-д'Івуарі. Хворобу підхопила також одна з вчених, що проводила розтин загиблої тварини. Вона одужала через шість тижнів лікування в Швейцарії.
Bundibugyo ebolavirus
Виявлено 2007 року в районі Бундібугіо в Уганді. Спалах тривав з кінця листопада 2007 року до кінця лютого 2008 року. 37 з 149 хворих померли. Останнього разу Bundibugyo ebolavirus було зафіксовано 2012 року в Конго. Його летальність становила 36%.
Bombali ebolavirus
Виявлено 2018 року в окрузі Бомбалі на півночі Сьєрра-Леоне. Вірус був виявлений у двох видів комахоїдних кажанів – ангольського складчатогуба Mops condylurus і малого складчатогуба Chaerephon pumilus. Пізніше також був виявлений у складчатогубів Mops condylurus в Кенії та Гвінеї.
Лабораторні експерименти показали, що вірус здатний заражати клітини людини in vitro (у пробірці), проте підтверджених випадків виявлення вірусу у людини немає.
Як передається вірус Ебола
Способи передачі еболавірусу:
через тілесні рідини;
за вживання м'яса зараженої тварини (в разі поганої термальною обробки);
за попадання крапель крові зараженої тварини в очі, ніс і інші слизові;
через фрукти, які їли інфіковані тварини;
через кров, інші рідини та тканини від інфікованої людини до здорової;
можлива передача через контакт слизових оболонок з одягом, постільною білизною інфікованого.
При цьому вірус не передається повітряно-крапельним шляхом.
Інкубаційний період для еболавірусу становить від 2 до 21 дня. Поки у інфікованого не проявилися перші симптоми захворювання, він залишається незаразним.
Геморагічна лихоманка Ебола
Еболавірус провокує небезпечну лихоманку Ебола. Її сіптоми:
різке підвищення температури тіла;
загальна слабкість;
м'язові та головні болі;
біль в горлі.
У хворого можуть спостерігатися:
блювота;
діарея (іноді з кров'ю);
порушення функцій нирок і печінки;
висип.
За деяких випадків також можливі внутрішні та зовнішні кровотечі.
Тести в лабораторіях фіксують у хворих низькі рівні білих кров'яних клітин і тромбоцитів. Разом з тим фіксується підвищений вміст ферментів печінки.
Лікування геморагічної лихоманки Ебола
Необхідна обов'язкова госпіталізація та ізоляція в спеціально обладнаних боксах. До хворих лихоманкою Ебола допускається лише спеціально навчений персонал. Під час терапії застосовуються противірусні препарати, хворому вводять донорські імуноглобуліни.
Хворому необхідний постільний режим, напіврідка легкозасвоювана їжа, за сильного зневоднення, призначається прийом сольових розчинів або розчину глюкози, вітамінотерапія.
За деяких випадків проводиться гемодіаліз, призначаються жарознижуючі препарати та антибіотики, за умови розвитку бактеріальних ускладнень. Під час допоміжної терапії, хворому призначаються такі препарати як: Аскорутин, Вітамін В6, Регідрон.
Епідемії Ебола
Під час спалаху хвороби 2014-2016 років в Гвінеї, Ліберії та Сьєрра-Леоне Еболою заразилися близько 28 тисяч осіб, понад 11 тисяч з них померли.
Один з найбільших спалахів захворювання стався 2015 року, коли еболавірус виявили у понад 30 тисяч осіб, з яких померли майже 13 тисяч.
Влітку 2020 року було оголошено про перемогу над спалахом хвороби в Конго, яка тривала майже два роки і забрала життя понад 2 тисячі осіб.
У лютому 2021 року Гвінея оголосили про нову епідемію лихоманки Ебола.
Вакцина проти Еболи
Клінічні випробування вакцини проти вірусу Ебола були проведені 2016 року. Вакцина була розроблена вченими з Канади і показала високу ефективність.