Постійно затоплювало: у мережі показали, який вигляд мала Троєщина в Києві у 1970-х роках. Архівні фото

Постійно затоплювало: у мережі показали, який вигляд мала Троєщина в Києві у 1970-х роках. Архівні фото

Житловий масив Троєщина є одним з відомих у Києві, завдякеи чисельним історіям про нього та великому речовому ринку. Проте ще у 1970-х роках це було лише однойменне село, яке ще й часто підтоплювали повені на Дніпрі.

Старі фото опублікували у Telegram-каналі спільноти "Київ, жива iсторiя". Зараз цей район виглядає зовсім інакше.

"Троєщина у 1970-х роках. Місцевість не завжди знаходилася там, де зараз. Через дуже сильну повінь на Дніпрі село, яке постраждало, перенесли подалі від берега. Про його попереднє розташування нагадує урочище біля Десенки – Старе Село", – йдеться в повідомленні.

Троєщина у 1970-х роках. Джерело: Київ, жива iсторiя
Троєщина у 1970-х роках. Джерело: Київ, жива iсторiя
Троєщина у 1970-х роках. Джерело: Київ, жива iсторiя
Троєщина у 1970-х роках. Джерело: Київ, жива iсторiя
Троєщина у 1970-х роках. Джерело: Київ, жива iсторiя
Троєщина у 1970-х роках. Джерело: Київ, жива iсторiя
Троєщина у 1970-х роках. Джерело: Київ, жива iсторiя

У спільноті нагадали, що на початку 1980-х на лівому березі почали створювати новий житловий масив. Черги, щоб отримати квартиру, зростали, а будинки зводили швидко. Так, 1983 року заселили перший мікрорайон №5.

Один з мікрорайонів. Фото другої половини 1980-х років. Джерело: Київ, жива iсторiя

Нагадаємо, станція-примара Сирецько-Печерської лінії метро "Львівська брама" у Києві є одним із найулюбленіших об’єктів міських дигерів та поціновувачів екстремального туризму. Недобудований об’єкт столичного метрополітену оповитий таємницями та легендами.

На тому місці, де сьогодні розташована Арка Свободи українського народу, до 1979 року можна було побачити один із забутих символів старого Києва. Фонтан "Слон" зумів пережити Другу світову війну, але не радянську владу.

Як повідомляв OBOZ.UA, довгий час головними воротами Києва вважався Центральний залізничний вокзал. У 1915 році невідомий фотоаматор зробив кілька фото його головних користувачів – пасажирів.

Лише перевірена інформація у нас в Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!