У мережі опублікували унікальні світлини київської залізниці XX століття. Фото
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
У 1950-х роках в Україні почали електрифікувати залізницю. Це був унікальний час, коли на столичному вокзалі можна було одночасно побачити електрички та паровози.
Архівні фото й історію було опубліковано у спільноті "Спрага": в Києві цікаво" у соціальній мережі Facebook. На знімках можна побачити, на чому їздили пасажири до незалежності нашої країни.
"50-ті роки. До Києва прийшла електрифікація, поки тільки у вигляді постійного струму, і це були лише приміські електрички, весь вантажний та пасажирський рух залишався ще під паровозами та тепловозами. Це був унікальний час. Ще довкола царство паровозів, але вже з'явилася контактна мережа для електричок. Схрестилися дві доби. Ранні радянські електрички (постійного струму), незграбні та негарні. Такі ще навіть у 80-х рр. ходили на Донецькій дорозі", – розповіли автори проєкту.
Ще на початку 1950-х років, до електрифікації, поїздка з Києва до Боярки, до якої всього 20 км, була цілою справою, що займала майже пів дня. А вже 1960-ті роки стали епохою, коли до Києва прийшла електрифікація змінним струмом, стандартом 25 кв. У столиці Києві з'явилися магістральні пасажирські та вантажні електровози вітчизняного та чехословацького виробництва. До кінця 60-х рр. лінія Москва – Київ – Львів була повністю переведена на електричну тягу.
Почали електрифікувати приміські ділянки Київ – Тетерів та Київ – Яготин, на яких вантажний та пасажирський (дальнього прямування) рух залишався під тепловозами аж до 90-х рр.
"У ті роки став знаменитим начальник Південно-Західної дороги Петро Федорович Кривоніс (1910-1980). Саме завдяки цій людині наша київська Південно-Західна дорога була одна з найпередовіших у всьому СРСР і одна з перших отримувала найновішу техніку", – підкреслили автори проєкту.
Як повідомляв OBOZREVATEL, у Києві є мікрорайон, який більш відомий серед місцевих мешканців як Німецький квартал. Свою назву ця локація, як і будинки отримали завдяки полоненим німцям, які будували ці будівлі після Другої світової війни.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!