Вулиці не впізнати: у мережі показали, яким був Київ у 1970-х. Фото
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Київ у 1970-х розростався швидкими темпами. За оцінками істориків, з кінця 1960-х і до 1979 року населення столиці зросло з 1,09 до 2,12 млн. Почалося зведення нових житлових масивів на лівому березі Дніпра. Історичні будівлі, яких після воєнних років лишилося небагато, поєднувалися з типово радянською забудовою.
З’явилися багатоповерхові готелі, що тоді здавалися справжніми хмарочосами – Либідь" (17 поверхів, 1971), "Славутич" (16 поверхів, 1972), "Київ" (20 поверхів, 1973), "Русь" (21 поверх, 1979). Натомість деяким районам вдалося зберегти унікальну атмосферу та автентичність. У мережі показали, яким був Київ 1970-х.
Воздвиженська – одна з найдавніших вулиць Києва, що існує ще з часів Київської Русі. Пролягає вона від Верхнього Валу до Андріївського узвозу. Сучасна назва з'явилася у XVIII столітті після спорудження дерев'яної Хрестовоздвиженської церкви.
У XIX столітті Воздвиженська вулиця належала до найнижчого четвертого розряду та була забудована виключно одно-двоповерховими міщанськими будинками. Війни і революції не сприяли покращенню розбудови. До кінця 1970-х тут переважали старі, обкладені цеглою будинки. Але Воздвиженка мала свій колорит – гуляючи тут, кожен міг відчути, мов він перемістився у часі.
Вулиця Саксаганського простягається у Печерському, Голосіївському та Шевченківському районах. З 1850-х вона називалася Велика Жандармська, Жандармська та Маріїнсько-Благовіщенська. Сучасна назва існує з 1937 року – на честь українського актора та режисера Панаса Саксаганського.
У 1830-х роках почалося будівництво Нової Печерської фортеці. Частину Печерська знесли, а мешканців виселили в частини міста – таким чином почалося освоєння місцевості південніше Золотих воріт.
У 1880–1900 роках тут жили видатні діячі української культури та мистецтва: Михайло Старицький, Микола Лисенко, Олена Пчілка, Іван Франко, Євген Чикаленко.
Наприкінці 1970-х вулиця Саксаганського втілювала єдність історії і сучасності. Велика кількість добре збережених старих будинків робить цю місцевість однією із найцікавіших вулиць міста.
Деміївська площа розташована між Голосіївським проспектом, проспектом Валерія Лобановського, та проспектом Науки. Виникла у XIX столітті, офіційно називалася Базарною, а в народі – Деміївською. У її південній частині наприкінці 1970-х повністю змінена забудова.
Вокзальна площа майже не змінилася.
Будівництво на лівобережжі тільки починалося, тож міст Патона будувався як необхідне транспортне сполучення берегів Дніпра.
Багато хто і досі пам’ятає Київ 1970-х, тож історичні кадри викличуть ностальгію за юністю та втраченим часом – але точно не за епохою СРСР.
Раніше OBOZ.UA розповідав, яким був Київ на початку ХХ століття.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.