УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Володимир Лановий

651
Володимир Лановий

4лютого на «Обозревателе» відбулась прес-конференція доктора економічних наук, Президента Центру ринкових реформ Володимира Ланового на тему: «Кадрові зміни у Національному банку України та стабільність національної грошової одиниці».

Видео дня

Під час прес-конференції Володимир Лановий зробив такі заяви:

За такого валютного курсу, який зараз продовжує бути, корпоративні підприємства будуть у дуже складному стані, особливо це стосується державних монополій-гігантів, які взяли гроші під гарантії уряду, і, звичайно, не здійснюють за ці гроші ніяких модернізацій, а проводили ремонтні роботи, офіси перебудовували, борги покривали, зарплати виплачували… Це і «Укрзалізниця», і «Укравтодор», і «Нафтогаз України». Практично всі «укри» працюють на збиток – вони працюють на зарплату свого менеджменту. Подивіться, які там рівні заробітних плат офіційно встановлених. Вони максимізують витрати і собівартості, а не прибутки заробляють. Їм непотрібні прибутки. Чим більше збитків, тим більше потім компенсацій буде.

«Нафтогаз України» має дефіцит. Йому бюджет допомагає – погашає старі борги і т.д. Плюс йому дають змогу підняти ціну для внутрішнього ринку. Продається газ минулих років, який є достатньо дешевим, і не потрібно міняти ціну. Ціна на газ для промисловості збільшена з 140 гривень до 250 гривень. Що це означає? Що дешевий газ будуть продавати трошки дорожче і значить, що «Нафтобазу» треба поправити баланс. Це за рахунок наших кишень. Все одно, я думаю, «Нафтогаз» не вилізе з цієї скрути. Треба модернізувати, треба реструктуризувати, треба розподіляти – треба створювати в цих секторах, в яких сидять ці монопольні «монстри», - треба перетворити їх в ринкові відносини, стосунки – багатоваріантні, багатоклієнтні.

____________________________________

Аналіз показує, що Національний банк України діяв непередбачувано, його макроекономічні цілі, які він собі поставив в минулому році, мінялися кожного кварталу. Коли почалась девальвація, треба було активно виходити на ринок, заспокоїти ринок. Нацбанк абсолютно неправильно діяв: треба було викуповувати валюту, стабілізувати на тому рівні врівноваження між попитом і пропозицією. Треба було давати сигнали ринку, що «ми будемо контролювати, ми будемо зупиняти».

Він не зупиняв. В цих умовах депозити почали вийматися з банків. Замість того, щоб повернути довіру до гривні і повернути депозити в банки і таким чином відновити сталість депозитно-кредитного ринку, Нацбанк почав друкувати зайві гроші.

Нацбанк допомагав окремим (не всім) банкам, боровся за банки, а не за гривню. Чому Нацбанк так діяв? Що йому давало право так діяти? Його нормативна, законодавча база, яку він сам собі розробив, просто не витримує ніякої критики. Такого в світі нема, щоб була держава в державі з своїми правами, своїми законами, своїми грошима.

Нацбанк не є власником грошей, він не створює гроші. Гроші створюються у виробництві і в торгівлі. А комерційні банки фактично створюють гроші, коли дають нові кредити. Коли зростає попит на кредити у зв’язку з виробництвом, з споживанням, з торгівлею, тоді він звертається і каже: «Подивіться, зріс попит на кредити. Дайте мені рефінансування». Нацбанк «шурує» сто мільярдів. Це чи навмисно зроблено… В мене просто немає інших пояснень. Я ж не можу думати, що це абсолютне невігластво.

Але нормативна база дозволяє Нацбанку роздавати будь-які гроші, за декількома інструментами. Він сам визначає, «так» чи «ні». Він може зманіпулювати: в цьому місяці надрукувати сто мільярдів, в наступному місяці забрати ці сто мільярдів. Ми з вами будемо думати: куди він нас веде? Він може міняти позиції, як завгодно. Він видумав сам цінні папери, свої власні – депозитні сертифікати. Він їх випустив в 2007 році на 50 мільярдів, в 2008 році близько 90 мільярдів. Потім 57 мільярдів він забрав.

У нас є облігації державної позики, які випускає уряд. Чому він випускає? Тому що він знає: я візьму реальні гроші або у банків і людей всередині країни, або за кордоном. Під ці гроші будуть товари. І це вміщюється в плановий дефіцит бюджету. Він утворює нове фінансування за рахунок випуску облігацій. В усьому світі гроші банкам даються під ці облігації або викуповуючи ці облігації у комерційних банків.

Наш Національний банк вигадав собі цінні папери, уряд не міг в цьому році навіть взяти по облігаціям позички на внутрішньому ринку – йому не вистачало, він не зводив цей дефіцит по плану, він через перевиконання доходів по інших статтях – податкових, митних і т.д. – він виконав план минулого року. А от облігацій не зміг випустити стільки, скільки він хотів. Чому? Тому що банки не купують державні облігації. Навіщо їм під 7-8% купувати державні облігації, коли депозити Національного банку доходили до 16,8%? Звичайно, всі гроші йшли туди.

Нацбанк видумав машину для друкування грошей і її реалізовував. Він видавав пусті папірці і давав банкам фактично пусті папери, вони відволікалися і йшов такий «круговорот води в природі» між Нацбанком і комерційним банком.

Є якась домовленість банкірів між собою, яка, на жаль, працює на шкоду всій економіці, всій нації, всім підприємствам, всьому нашому майбутньому. Ці інструменти потрібно повністю змінювати – методологію рефінансування, застави, операції на відкритому ринку щодо вилучення грошей чи щодо надання грошей, операції з резервами треба модернізувати за сучасним типом.

У нас банківська система – це щось на зразок дикого стану, племінного стану. Коли племена розраховувались якимись штучними камінцями чи здобиччю, замість того, щоб розраховуватись золотом, валютою і т.д. Нам друкують папірці, запевняють, що це у вас гроші, самі крутять прибутками величезними. Потенціал інфляції кожного року присутній лише через такі папірці, через такі механізми, через такі неконтрольовані емісії. Надрукували – забрали. А інфляція в цей період, коли надрукували – вона ж стрибнула!

Суттєва прозорість, яка цікавить усіх, сталість політики, цілі Національного банку, його нормативно-законодавча база мають бути змінені. Якщо прийде новий керівник НБУ і отримає ті ж інструменти, ту ж «манну» для себе, для своєї сім’ї, для якихось банків – хто гарантує, що він декілька мільярдів не використає на свої цілі? Це ніхто навіть не помітить за тих масштабів, які сьогодні відбуваються. Тому нам потрібен новий керівник із своєю командою, який скаже, як він бачить розвиток грошової системи, як він бачить взаємодію з підприємствами, з банками, з міжнародною спільнотою, яка буде курсова валютна політика.

На жаль, висновок щодо грошової ситуації песимістичний: Національний банк треба модернізувати, дати йому нових політиків з новим макроекономічним мисленням конструктивного характеру, з сучасним макроекономічним підходом. А друге – треба міняти апаратну діяльність Національного банку, його нормативні інструменти, ці депозитні сертифікати треба терміново вилучати з обігу і дати можливість працювати державним облігаціям.

Читайте також:

В результате корпоративного дефолта исчезнет средний класс

Дивіться відеоцитати Володимира Ланового:

В. Лановой: «Нацбанк - не касса!»

В. Лановой: Оптимально-нереальный курс доллара - 6-6,2 грн

В. Лановой: «Корпоративный дефолт - это реальность»

В. Лановой: «В будущем появятся олигархи и нищие»